Іван Надєїн: київський філософ, який перетворив сміття на тепло і вдихнув життя в рівненський Верес
Іван Надєїн — це не просто підприємець чи футбольний функціонер. Це людина, яка з філософською освітою та практичним хистом поєднала два світи, що на перший погляд здаються далекими: відновлювану енергетику, яка дає Україні реальний шанс зменшити залежність від імпортного газу, та «народний» футбол, здатний об’єднувати регіони навіть тоді, коли країна переживає найважчі випробування.
Його група компаній «Укртепло» з 2011 року побудувала понад сотню об’єктів у 14 областях загальною потужністю понад 158 МВт теплової енергії. Біомасові котельні, біогазові станції на сміттєзвалищах, міні-гідроелектростанції та сонячні установки замінили мільйони кубометрів газу локальним паливом. Паралельно з 2019 року Надєїн очолює рівненський «Верес», володіючи 73,33 % акцій клубу. Під його керівництвом команда встановила власні рекорди — 36 очок у сезоні 2024/25 та 9-те місце в УПЛ, увійшла до топ-5 за відвідуваністю, а клуб став одним із найпрозоріших в українському футболі.
У 2026 році, коли питання енергетичної стійкості та реформ у спорті стоять особливо гостро, історія Надєїна показує, як особиста відповідальність і довгострокове бачення здатні змінювати цілі галузі та міста.
Філософія свободи: від університетських лекцій до перших енергетичних кроків
Народжений 4 лютого 1983 року в Києві, Іван Надєїн закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2004 році та здобув ступінь кандидата філософських наук. У студентські роки його цікавили не лише абстрактні ідеї, а й практичні питання енергетичної незалежності України — теми, які набули особливої актуальності після газових криз початку 2000-х.
З 2004 року він займається підприємництвом, а з 2008-го зосереджується на відновлюваній енергетиці. Очолював Українську асоціацію виробників альтернативного твердого палива, став ініціатором створення громадської організації «Комітет енергетичної незалежності України». Для нього перехід на біомасу, біогаз та інші локальні джерела — це не просто бізнес, а стратегічний щит країни проти зовнішнього тиску.
Саме тоді сформувалася його головна теза: Україна має найбільший у Європі потенціал біомаси завдяки величезним територіям і розвиненому аграрному сектору. Замість імпортувати газ, можна використовувати щепу, пелети, солому, відходи та навіть газ зі сміттєзвалищ. Ця ідея лягла в основу всіх подальших проєктів.
«Укртепло»: як одна компанія замінила сотні мільйонів кубів газу
У 2011 році Надєїн заснував групу компаній «Укртепло». Компанія однією з перших в Україні почала масово будувати котельні на біопаливі, пропонуючи містам і підприємствам реальну альтернативу газу.
Для початківців пояснимо просто: біомасова котельня — це велика піч, яка спалює не газ, а місцеве паливо (деревну щепу, пелети з відходів деревообробки, солому чи енергетичну вербу). Воно дешевше, створює робочі місця на місці та не залежить від трубопроводів з-за кордону. Для просунутих читачів важливі цифри та механізми: вертикальна інтеграція — власні заводи з виробництва пелет, когенераційні установки, що одночасно дають тепло і електрику, а також плани розподіленої генерації для підвищення стійкості енергосистеми.
Ось ключові проєкти, які ілюструють масштаб:
| Проєкт | Рік запуску | Потужність | Ефект |
|---|---|---|---|
| Котельня на біопаливі у Славутичі | 2017 | 10,5 МВт | Заміщення майже 7 млн м³ газу на рік; місто не замерзло під час відключень |
| Біогазова станція у Рівному (звалищний газ) | 2017 | ~0,5 МВт електроенергії | Виробництво електрики з метану сміттєзвалища |
| Міні-ГЕС у Вінницькій області | 2017 | 0,2 МВт | Локальна чиста електроенергія |
| Біогазова станція у Маріуполі | до 2022 | 2,7 МВт | Зруйнована внаслідок бойових дій |
| Сонячна електростанція на Вінниччині | після 2017 | 4,2 МВт | Додаткове джерело чистої енергії |
Джерело: дані групи компаній «Укртепло» та публічні заяви Івана Надєїна.
У нашій практиці аналізу успішних енергетичних трансформацій ми неодноразово переконувалися: такі проєкти не лише економлять бюджетні кошти (окупність часто 3 роки), а й формують нову культуру енергоспоживання — коли місто чи село стає частково енергонезалежним завдяки локальним ресурсам.
Вогонь війни: як Маріуполь і Ірпінь перевірили на міцність
Повномасштабне вторгнення 2022 року завдало особистого та бізнесового удару. У Маріуполі Надєїн разом з партнерами побудував з нуля сучасну електростанцію на сміттєзвалищі — об’єкт, що добував газ з відходів і перетворював його на енергію. Це був успішний, сучасний актив.
«У нас був дуже хороший об’єкт у Маріуполі… Ми втратили десь 500 мільйонів гривень через зупинку роботи цього заводу», — зізнався сам Надєїн у 2025 році. Об’єкт зруйновано, полігон горів. Суд проти Росії виграно, але механізму реальної компенсації досі немає.
Не менш болісною стала історія будинку в Ірпені: російські військові окупували його на десять днів, розстріляли охоронців пострілами в потилицю, залишили пастки — артилерійський снаряд на дверях та гранати всередині.
За досвідом висвітлення воєнних історій українського бізнесу ми бачимо рідкісну комбінацію глибокого болю та стійкого оптимізму: людина, яка втратила пів мільярда, все одно продовжує інвестувати в нові проєкти resilience та говорити про майбутнє.
Війна змусила прискорити плани розподіленої генерації — когенераційні установки в Рівному, додаткові потужності для місцевої електроенергії, щоб навіть за відключень місто мало тепло і світло.
Несподіваний трансфер: чому енергетик взявся за рівненський клуб
У 2019 році Надєїн увійшов у «Верес» як інвестор, а згодом став головним акціонером. Для багатьох це стало несподіванкою: бізнесмен з «зеленої» енергетики — і раптом футбол. Насправді логіка була послідовною. Він давно мав проєкти в Рівному (зокрема через «Рівнетеплоенерго»), добре знав регіон і бачив у футболі інструмент об’єднання громади.
«Верес» він позиціонує як «народний клуб»: частина акцій (26,67 %) належить громадській організації, публікуються бюджети, проводяться відкриті обговорення. Президент активно спілкується з вболівальниками, пояснює трансферну політику та інфраструктурні плани. Це не просто інвестиція — це спроба створити модель прозорого клубу для середнього класу українського футболу.
«Верес» у форматі воєнного часу: інфраструктура, омолодження та рекорди
Бюджет клубу на 2024 рік Надєїн озвучив у розмірі близько 120 млн грн (приблизно 3 млн євро). Клуб мав борги, які довелося закривати. Стратегія чітка: омолоджувати склад (середній вік команди близько 23,4 року), розвивати гравців як активи, які згодом можна продати з прибутком, і паралельно будувати інфраструктуру.
За останні роки з’явилася нова тренувальна база (ідея архітектурного рішення, за словами Надєїна, частково запозичена у «Реала»), триває модернізація стадіону «Авангард» з урахуванням вимог безпеки. У 2023–2025 роках клуб активно обговорював можливість повернення вболівальників на трибуни — з урахуванням укриттів, здатних вмістити до тисячі осіб.
Результат не забарився: у сезоні 2024/25 «Верес» набрав рекордні для себе 36 очок і посів 9-те місце. Команда увійшла до топ-5 УПЛ за середньою відвідуваністю (рекорд — понад 4500 глядачів на матчі з «Динамо»).
За досвідом висвітлення клубних історій під час війни ми переконалися: саме прозорість і відкритість до вболівальників стають справжнім фундаментом довіри, коли навколо стільки невизначеності.
Голос за зміни: реформи арбітражу та календаря, які пропонує Надєїн
Президент «Вереса» не обмежується клубними справами. Він активно виступає за системні реформи українського футболу. Серед ключових ідей, які він озвучував у 2024–2025 роках:
- Публічний рейтинг арбітрів на основі оцінок — мотивація працювати якісніше, менше помилок.
- Публікація стенограм VAR — прозорість мотивів суддівських рішень.
- Посилення ролі клубів у комітеті арбітрів (створення незалежного органу з представниками УПЛ).
Частину ідей уже реалізовано — зокрема коментарі головного експерта з арбітражу Ніколи Ріццолі. Надєїн також підтримує ідею Кубка ліги та зміни календаря, щоб клуби без єврокубків отримували більше матчів і більше можливостей для розвитку.
«Найважливіше — це публічний рейтинг арбітрів… Суддя матиме мотивацію, крім фінансової, отримати хороший бал за арбітраж».
Це не просто критика — це конкретні пропозиції від людини, яка щодня бачить, як суддівські рішення впливають на долю клубів середньої руки.
Рівне як точка перетину: енергія + футбол = синергія регіону
Рівне для Надєїна — не просто місто, де він володіє клубом. Тут перетинаються обидві його великі справи. Через «Рівнетеплоенерго» та нові когенераційні проєкти (зокрема за підтримки USAID) місто отримує додаткові потужності розподіленої генерації — до 60+ МВт електроенергії, що критично важливо взимку.
Футбол же дає емоційну енергію: коли команда грає вдало, трибуни наповнюються, регіон відчуває гордість. У 2024–2025 роках Надєїн неодноразово наголошував, що «Полісся» робить у десять разів більше, ніж «Верес», але для Житомирщини та Рівненщини це добре — сильні регіональні клуби піднімають рівень усього українського футболу.
Сезонність тут очевидна: взимку — боротьба за тепло та світло, навесні-восени — за очки та атмосферу на стадіоні. Обидва напрямки працюють на одну мету — стійкість і розвиток регіону.
Поширені міфи про Івана Надєїна та його проєкти
Навколо публічних людей завжди виникають спрощені уявлення. Ось найпоширеніші з них та чому вони не відповідають дійсності:
- «Він просто купив клуб для статусу та іміджу». Насправді Надєїн системно інвестує в інфраструктуру, академію, прозорість фінансової звітності та омолодження складу. Клуб публікує бюджети, а сам президент регулярно дає розгорнуті інтерв’ю — це не поведінка «статусного» власника.
- «Зелена енергетика — це збитковий бізнес, який тримається на субсидіях». Проєкти «Укртепло» часто окупалися за 3 роки, економили бюджетні кошти міст і створювали локальні робочі місця. Вертикальна інтеграція (власне паливо + котельні) робить модель стійкою навіть без постійної державної підтримки.
- «Після втрат у Маріуполі він згорнув діяльність». Навпаки: компанія продовжує розвивати розподілену генерацію, когенерацію та проєкти resilience. Втрати не зупинили, а прискорили роботу над енергетичною стійкістю.
- «Футбол для нього — лише хобі чи спосіб відволіктися від основного бізнесу». Надєїн пропонує конкретні реформи для всієї УПЛ (рейтинг арбітрів, стенограми VAR, зміни календаря). Це позиція людини, яка думає про системний розвиток ліги, а не лише про свій клуб.
- «Особисте життя та сім’я — головна таємниця». Надєїн свідомо тримає фокус на публічній роботі. Він рідко коментує приватні теми, натомість детально розповідає про стратегію клубу та енергетичні проєкти — і це його свідомий вибір.
Питання, які найчастіше ставлять про Івана Надєїна
Який бюджет «Вереса» і чи клуб прибутковий?
У 2024 році бюджет озвучено на рівні близько 120 млн грн. Клуб мав борги, які закрили. Зараз акцент на поступовому виході на самоокупаемість через розвиток молодих гравців як активів та збільшення відвідуваності. Прибутковість — довгострокова мета, а не швидкий результат.
Чи відшкодує Росія втрати за маріупольський завод?
Суд проти РФ виграно, однак механізму реальної виплати компенсацій наразі не існує. Надєїн висловлює обережний оптимізм: «Думаю, що рано чи пізно ми таки зможемо отримати цю фінансову компенсацію».
Які головні ідеї реформ арбітражу пропонує Надєїн?
Публічний рейтинг арбітрів на основі оцінок, публікація стенограм VAR та посилення ролі клубів у вирішенні суддівських питань (створення незалежного комітету з представниками УПЛ). Частина ідей уже впроваджена.
Чи варто інвестувати в біоенергетику в Україні у 2026 році?
Для тих, хто готовий до довгострокових проєктів — так. Локальне паливо, зниження залежності від імпорту, створення робочих місць та підвищення енергетичної стійкості регіонів залишаються актуальними. Потрібні правильні розрахунки окупності та доступ до сировини.
Як Надєїн став власником «Вереса» і що це дало клубу?
Увійшов як інвестор у 2019-му, згодом отримав контрольний пакет. Клуб отримав прозорість, системну роботу з інфраструктурою, омолодження складу та чітку комунікацію з вболівальниками. «Верес» став одним із прикладів «народного клубу» в УПЛ.
Історія Івана Надєїна триває. Кожен новий проєкт у Рівному — чи то когенераційна установка, чи то нова група молодих гравців у «Вересі» — це черговий цеглинка в будівництві стійкішої України. І саме в цій щоденній, часто непомітній роботі проявляється справжня сила людини, яка вміє перетворювати виклики на можливості.