Продовольчі товари залишаються абсолютним лідером українського експорту — за січень–липень 2026 року вони принесли 14,1 млрд доларів із загальних 24,1 млрд. Метали та вироби з них, а також машини, устаткування й транспорт формують наступні за обсягом групи. Структура експорту відображає і традиційну аграрну силу країни, і поступове зростання продукції з вищою доданою вартістю.

Соняшникова олія, кукурудза, пшениця, залізна руда та ізольовані проводи — саме ці позиції стабільно тримають найбільші частки у валютній виручці. Географія поставок зосереджена на Польщі, Туреччині та Німеччині, хоча ринки Азії та Африки продовжують розширюватися.

Навіть в умовах логістичних викликів Україна зберігає статус одного з провідних постачальників зернових і олій на світовому ринку, а промислові сегменти демонструють помітну адаптивність.

Актуальна картина експорту станом на середину 2026 року

Дані Державної митної служби за січень–липень 2026 року фіксують загальний обсяг товарного експорту на рівні 24,1 млрд доларів. Продовольча група забезпечила майже 60 відсотків цієї суми. Метали та вироби з них дали 2,5 млрд, машини, устаткування та транспорт — 2,1 млрд. Такий розподіл майже повторює тенденції 2025 року, коли загальний товарний експорт склав близько 40,4 млрд доларів, а частка агропродукції коливалася в межах 55–60 відсотків.

У 2025 році найбільшу виручку серед окремих товарів принесла соняшникова олія — понад 5,2 млрд доларів. Кукурудза забезпечила близько 3,9 млрд, пшениця — майже 3 млрд. Залізна руда та концентрати дали понад 2,3 млрд, а ізольовані проводи й кабелі — 1,41 млрд. Ці цифри підтверджують, що Україна залишається світовим лідером з експорту соняшникової олії та одним із ключових гравців на ринку зернових.

Важливо розуміти: навіть при скороченні фізичних обсягів зернових у деяких сезонах валютна виручка від олій і продуктів переробки часто компенсує втрати завдяки вищій ціні за тонну.

Аграрний фундамент: чому зерно й олія досі тримають першість

Чорноземи, помірний клімат і розвинена логістика переробки зробили Україну класичною «житницею». Соняшникова олія не просто товар — це продукт з високою доданою вартістю, який перетворює насіння на валюту. У сезоні 2025/26 обсяги її експорту коливалися в районі 4,1–4,4 млн тонн, а прогнози на 2026/27 вже сягають 5,1 млн тонн завдяки очікуваному відновленню врожайності.

Кукурудза та пшениця формують основу фізичних обсягів. У 2025 році експорт кукурудзи склав приблизно 3,9 млрд доларів, пшениці — близько 3 млрд. Соя, ріпак і продукти їх переробки (олія, шрот) додають ще кілька мільярдів. М’ясо птиці стабільно входить до топ-5 агропозицій із виручкою понад 1 млрд доларів.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли підприємство з Полтавщини, яке раніше продавало лише сире насіння, після модернізації олійноекстракційного цеху збільшило виручку майже втричі, перейшовши на експорт рафінованої олії. Такий перехід від сировини до переробки — один із головних трендів останніх років.

Метали та руда: промисловий стержень, що вистояв

Гірничо-металургійний комплекс продовжує забезпечувати другу за обсягом групу експорту. У 2025 році метали та вироби з них принесли близько 4,7 млрд доларів, а за сім місяців 2026-го — вже 2,5 млрд. Залізна руда та концентрати залишаються найбільшою позицією всередині групи, далі йдуть чавун, гарячекатаний прокат і напівфабрикати.

Попри втрати частини потужностей, галузь адаптувалася. Зростання експорту чавуну та окремих видів прокату частково компенсувало скорочення інших позицій. Основні покупці — країни ЄС (Польща, Італія, Болгарія) та Туреччина. Китай традиційно залишається важливим ринком для руди.

Порівняно з довоєнним рівнем частка металів у загальному експорті дещо знизилася, але їхня роль як джерела валюти й зайнятості залишається критичною. Саме ця група часто забезпечує стабільність бюджетних надходжень у періоди коливань цін на агропродукцію.

Машини, кабелі, деревина та меблі: тихе зростання доданої вартості

Третя за обсягом група — машини, устаткування та транспорт — у січні–липні 2026 року дала 2,1 млрд доларів. Усередині неї особливе місце займають ізольовані проводи та кабелі: у 2025 році їх експорт сягнув 1,41 млрд доларів. Ця продукція інтегрована в європейські автомобільні та електротехнічні ланцюги поставок.

Деревина та вироби з неї, меблі, а також окремі види готової харчової продукції демонструють стабільне зростання. Експорт меблів у 2025 році перевищив 900 млн доларів, а деревини та целюлозно-паперових виробів — майже 2 млрд. Ці сегменти цікаві тим, що створюють більше робочих місць на тонну продукції порівняно з сировинними товарами.

За моїм досвідом спостереження за експортними компаніями протягом останніх двох років, саме середні підприємства з західних областей найшвидше нарощують поставки продукції з вищою доданою вартістю — від шпону до готових меблевих комплектів.

Джерело: дані Державної митної служби України та аналітика export.gov.ua.

Географія поставок: хто купує українські товари

Польща залишається найбільшим імпортером українських товарів — за сім місяців 2026 року на неї припало 2,8 млрд доларів. Туреччина — 2 млрд, Німеччина — 1,5 млрд. У 2025 році топ-5 також включав Італію та Нідерланди. Європа загалом поглинає понад 60 відсотків українського товарного експорту.

Водночас частка азійських і африканських ринків зростає. Індія, Єгипет, країни Близького Сходу активно купують соняшникову олію та зерно. Китай залишається важливим покупцем руди, хоча обсяги зернових туди зменшилися. Такий географічний баланс знижує ризики залежності від одного регіону.

Поширені помилки та міфи щодо українського експорту

• Міф: «Україна експортує лише сировину». Насправді частка продукції з вищою доданою вартістю (олія, кабелі, меблі, готова харчова продукція) вже перевищує 20 відсотків і продовжує зростати. Ігнорування цього факту призводить до заниження оцінки потенціалу економіки.
• Помилка: вважати, що всі агроекспортери працюють однаково. Великі вертикально інтегровані компанії контролюють логістику й переробку, тоді як середні та малі часто залежать від трейдерів. Це впливає на маржу й валютну виручку.
• Міф: «Металургія майже зникла». Галузь скоротилася, але не зникла. Експорт чавуну, окремих видів прокату й руди продовжує генерувати мільярди доларів.
• Помилка: орієнтуватися лише на фізичні обсяги. Тонна олії коштує в кілька разів дорожче за тонну зерна. Тому виручка може залишатися стабільною навіть при зменшенні тоннажу.

Ці помилки часто зустрічаються навіть у професійних дискусіях і впливають на інвестиційні рішення.

Чек-лист для розуміння структури експорту

1. Перевірте останні дані митної служби за продовольчу групу — вона майже завжди лідирує.
2. Окремо подивіться на жири та олії: їхня частка часто зростає швидше за зернові.
3. Зверніть увагу на електричні машини та кабелі — це індикатор інтеграції в європейські ланцюги.
4. Порівняйте виручку від руди й прокату: вони показують стан гірничо-металургійного комплексу.
5. Оцініть географію: якщо частка ЄС падає, а Азії/Африки зростає — це сигнал диверсифікації.
6. Подивіться на динаміку меблів і деревини — вони відображають розвиток малого й середнього бізнесу.

Цей список допомагає швидко зорієнтуватися як початківцю, так і аналітику, який працює з даними щодня.

Питання, які найчастіше ставлять про український експорт

Чому соняшникова олія важливіша за зерно у грошовому вимірі?
Бо ціна за тонну олії значно вища, а внутрішня переробка створює додаткову вартість і робочі місця.

Чи впливає війна на структуру експорту?
Так, логістика змінилася, частина потужностей втрачена, але агросектор і окремі промислові ніші швидко адаптувалися через альтернативні маршрути й зростання переробки.

Які товари показують найбільше зростання останніми роками?
Ізольовані проводи, меблі, окремі види олій (соєва, ріпакова), деревина та вироби з неї.

Чи може Україна суттєво збільшити частку готової продукції?
Потенціал є, особливо в харчовій переробці, машинобудуванні та меблевій галузі. Державна підтримка несировинного експорту вже працює в цьому напрямку.

Регіональна специфіка та сезонність

Західні області активніше експортують меблі, деревину та кабельну продукцію. Центральні й південні регіони традиційно лідирують у зерні та олії. Сезонність найбільш помітна в агросекторі: пік відвантажень зернових припадає на другу половину літа та осінь, тоді як олія йде більш рівномірно протягом року.

Порти Великої Одеси залишаються головним логістичним вузлом, через який проходить понад 90 відсотків морського агроекспорту. Альтернативні маршрути через Дунай і сухопутні переходи виконують допоміжну роль, особливо в періоди підвищених ризиків.

Український експорт сьогодні — це не застигла картина сировинної економіки. Це жива система, де класичні сильні сторони (земля, металургія) поєднуються з новими можливостями в переробці та промислових нішах. Саме ця комбінація визначає, які товари Україна продає світові зараз і які позиції матимуть шанс зміцнитися в наступні роки.