На Берестейському проспекті, поруч із Центральним палацом урочистих подій, височіє скелет із двох прямокутних веж, який уже майже двадцять років формує силует одного з найжвавіших районів Києва. Sky Towers (часто називають Sky Tower Київ) — це не просто недобудований бізнес-комплекс. Це символ амбіцій середини 2000-х, фінансової кризи, банківських боргів і раптового пробудження у 2026 році. Проєктна висота головної вежі сягає 214 метрів, а загальна площа перевищує 219 тисяч квадратних метрів. Після продажу на аукціоні в квітні 2026 року за 560,5 млн грн на майданчику знову з’явилася техніка, і місто вперше за десятиліття побачило реальні шанси, що «король довгобудів» нарешті оживе.

Сьогодні Sky Tower Київ цікавий не лише інвесторам і архітекторам. Жителі Шевченківського району, офісні працівники, туристи й навіть ті, хто просто їздить проспектом щодня, відчувають його присутність. Комплекс уже давно став частиною міського ландшафту — і тепер, після зміни власника, може змінити його назавжди.

Від ідеї «ЗАГС» до бетонного гіганта: як народжувався проєкт

Ідея з’явилася ще 2005 року. Тоді ділянку поруч із Центральним РАЦСом планували під трикутну 41-поверхову вежу під робочою назвою ZAGS. Назву дали за російською абревіатурою відділу реєстрації актів цивільного стану, який розташовувався поруч. Через рік концепцію повністю переробили. Гонконгське бюро DLN Architects разом із київською майстернею Віталія Васягіна створило сучасний прямокутний силует із двох веж, з’єднаних стилобатом.

Будівництво стартувало навесні 2007 року. Забудовником виступила KDD Group (Kyiv Donbas Development Group). Фундамент заклали на глибину 64,5 метра — один із найглибших у Європі на той час. Вісім підземних рівнів під паркінг на майже 900 машиномісць завершили до жовтня 2011-го. Далі вежі пішли вгору. До літа 2014 року звели 27 поверхів із запланованих 47, почали монтувати скляний фасад. Планували, що 47-поверхова вежа А стане найвищою будівлею України і одним із найвищих хмарочосів Східної Європи.

Але вже тоді з’явилися перші тріщини. Криза 2008 року, зміна акціонерів, кредити від Укрексімбанку на еквівалент близько 3 млрд грн — усе це накопичувалося. У серпні 2015-го KDD Group оголосили банкрутом. У лютому 2016-го з майданчика зняли останній кран. Роботи зупинилися.

За моїм досвідом спостереження за київськими довгобудами протягом останніх років, саме такі об’єкти найчастіше стають «вічними» символами епохи, а не просто недобудовами.

Архітектура та технічні параметри: що ховається за бетоном

Sky Towers — багатофункціональний комплекс преміум-класу. Вежа А (47 поверхів) мала вмістити офіси класу А+ орієнтовно на 17 тисяч працівників. Вежа Б (34 поверхи) спочатку планувалася під п’ятизірковий готель на 500 номерів, пізніше функцію змінили. Окрема двоповерхова будівля зі східного боку призначалася під банк. Нижні поверхи — торгівля, ресторани, конференц-зали. Восьмирівневий підземний паркінг займає близько 47–51 тисячі квадратних метрів.

Висота за проєктом: дах вежі А — 210–214,2 м, вежі Б — 165 м, з антеною — до 220 м. Загальна площа — від 219 до 225 тисяч кв. м. Ліфтів планували від 23 до 47 (залежно від версії документації). Конструкція — гібридна: бетонне ядро жорсткості плюс сталеві елементи та аутригери для опору вітру.

На момент зупинки готовність оцінювали в 40–51 %. Фасад уже був засклений більш ніж наполовину. Електропостачання підведено, але відключене. Газ, тепло, вода — лише в проєкті.

Ці параметри роблять комплекс унікальним навіть серед сучасних київських проєктів. Жоден інший недобуд у столиці не має такого потенціалу стати новим домінантом силуету.

Чому все зупинилося: гроші, борги і зміна епох

Головна причина — фінансова. Кредитна лінія Укрексімбанку виявилася занадто важкою. Після 2014 року, коли економіка країни різко впала, обслуговувати борг стало неможливо. Банк через суди отримав права на актив і з 2021 року намагався його продати. Стартова ціна тоді становила 7,1 млрд грн. Кожні наступні торги знижували планку: 5,6 млрд, 1,1 млрд, 772 млн, 662 млн. І лише в квітні 2026-го комплекс пішов за 560,5 млн грн — майже в 13 разів дешевше за першу оцінку.

Експерти називають кілька додаткових факторів. По-перше, зміна ринку офісної нерухомості: після пандемії та війни попит на великі класичні бізнес-центри знизився. По-друге, високі витрати на добудову. За оцінками інженерної компанії Rauta, потрібно ще близько 91 680 кв. м площі, що коштуватиме орієнтовно 168–170 млн доларів і займе 2,5 роки. По-третє, юридичні та репутаційні ризики, пов’язані з попередніми власниками.

У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли подібний довгобуд у іншій столичній локації після продажу за копійки все ж знайшов інвестора і був добудований під змінену концепцію — житло плюс комерція. Можливо, схожий сценарій чекає і на Sky Tower Київ.

Квітень 2026: продаж і перші ознаки життя

8 квітня 2026 року на майданчику OpenMarket (СЕТАМ) відбувся аукціон. Єдиним реальним учасником, який сплатив гарантійний внесок, стало ТОВ «Тех Інвест Постач Плюс». Компанія відносно нова, заснована менш ніж за рік до торгів. Її пов’язують із родиною колишнього міністра екології Миколи Злочевського через фінансові структури, якими раніше керував Роман Чумак.

Після оплати (до 18 квітня) на майданчику почалося пожвавлення. Уже в кінці квітня — на початку травня 2026 року місцеві жителі та голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея зафіксували появу техніки, завезення матеріалів, прибирання території та підготовчі роботи на покрівлі стилобату. Працівники підтверджували, що їх найняли саме для продовження будівництва. Станом на літо 2026 року Wikipedia фіксує статус «Under Construction (preparation works)».

Це вже не просто консервація. Це перший за десять років реальний рух.

Порівняння з іншими висотками Києва

Щоб зрозуміти масштаб, варто подивитися на цифри.

Дані зібрані з відкритих джерел, зокрема Wikipedia та матеріалів ринку нерухомості станом на 2026 рік. Якщо Sky Towers добудують за проєктом, він одразу стане найвищим будинком країни.

Поширені міфи про Sky Tower Київ

• «Його ніколи не добудують» — цей міф жив десять років. Але продаж і поява техніки у 2026-му вже його спростовують. Історія інших київських довгобудів показує: після зміни власника об’єкти часто оживають.
• «Це небезпечна руїна» — конструкція законсервована, фасад частково засклений, фундамент один із найміцніших у місті. Ризик обвалу мінімальний за умови належного нагляду.
• «Там будуть лише офіси, а їх уже ніхто не потребує» — новий власник може змінити функціонал. У світовій практиці такі комплекси часто перетворюють на мікс офісів, апартаментів і публічних просторів.
• «Ціна продажу смішна, значить об’єкт нічого не вартий» — 560 млн грн — це ціна недобудови з великими ризиками. Після добудови вартість зросте в рази.

Ці уявлення часто повторюють у соцмережах, але вони вже не відповідають реальності 2026 року.

Питання, які найчастіше ставлять про Sky Towers

Чи можна зараз потрапити всередину комплексу?
Ні. Територія закрита. Доступ мають лише працівники нового власника та підрядники.

Коли очікувати завершення будівництва?
Офіційного графіка поки немає. Експерти говорять про мінімум 2,5–3 роки активних робіт після повноцінного старту.

Чи зміниться висота або зовнішній вигляд?
Можливо. Новий власник має право коригувати проєкт, але каркас уже стоїть, тому радикальні зміни малоймовірні.

Як це вплине на транспорт і район?
Під час активної фази будівництва можливі тимчасові ускладнення на Берестейському проспекті та прилеглих вулицях. Після відкриття — додаткове навантаження на інфраструктуру, але й нові робочі місця та сервіси.

Чи варто інвестувати в офіси чи приміщення тут у майбутньому?
Залежить від фінальної концепції. Локація сильна — поруч метро, основні магістралі, діловий центр. Але ризики ще залишаються високими до повного введення в експлуатацію.

Що змінить для Києва поява готового Sky Tower

Завершений комплекс змінить не лише силует проспекту. Це буде новий якір ділової активності в Шевченківському районі. Тисячі робочих місць, додаткові податкові надходження, сучасний публічний простір на нижніх рівнях. Для міста, яке активно відновлюється після років випробувань, такий об’єкт — сигнал, що великі проєкти знову можливі.

Водночас він стане тестом для нового власника. Здатність довести до кінця те, що стояло десять років, покаже, наскільки серйозними є наміри. Мешканці району вже зараз стежать за кожним новим краном і кожною партією матеріалів. Бо Sky Tower Київ давно перестав бути просто будівлею. Він став частиною колективної пам’яті міста про те, якими амбітними ми вміємо бути — і як довго іноді доводиться чекати, поки ці амбіції стануть реальністю.