Нафтобаза в Новомосковському районі Дніпропетровської області (територія, яку сьогодні асоціюють із Самаром) десятиліттями виконувала роль важливого логістичного вузла. Вона приймала, зберігала та розподіляла нафтопродукти для промисловості, сільського господарства та населення регіону, розташованого неподалік від великого промислового центру — Дніпра.

Об’єкт входив до мережі підприємств на кшталт «Дніпронефтепродукту» і забезпечував безперебійне постачання бензину, дизельного пального та мазуту через розгалужену систему трубопроводів, залізничних під’їздів та автоцистерн.

18 червня 2022 року три російські крилаті ракети влучили в резервуари. Масштабна пожежа тривала понад 108 годин, забрала життя трьох людей і поранила близько 14. Ця подія стала одним із найяскравіших прикладів того, як у сучасній війні цивільна енергетична інфраструктура перетворюється на ціль, а її захист і відновлення — на питання національної безпеки.

Що саме являла собою Новомосковська нафтобаза і чому її розташування мало стратегічне значення

Нафтобаза — це не просто «склад з бензином». Це складний інженерний комплекс: група вертикальних сталевих резервуарів (РВС), насосні станції, естакади для наливу авто- та залізничних цистерн, системи обвалування для стримування розливів, протипожежні трубопроводи та пункти управління.

Типові об’єкти такого типу в Україні розраховані на зберігання тисяч кубометрів пального різних марок — від високооктанового бензину до важкого мазуту. Продукти тримають окремо, щоб уникнути змішування та хімічних реакцій. Система обвалування навколо кожного резервуара або групи резервуарів здатна утримати весь об’єм у разі аварії.

Новомосковський майданчик вигідно розташовувався: відносна близькість до Дніпра, доступ до залізниці та автомобільних шляхів, а також можливість отримувати пальне як з нафтопереробних заводів, так і з альтернативних маршрутів. Для регіону, де працює металургія, машинобудування та аграрний сектор, такий об’єкт був критичним. Його втрата в перші місяці повномасштабного вторгнення одразу позначилася на логістиці — довелося шукати об’їзні шляхи, збільшувати імпорт через західні кордони та перерозподіляти наявні запаси.

Як влаштована робота нафтобази: від приймання до видачі (пояснення для початківців і деталі для тих, хто хоче глибше)

Для людини, яка вперше чує про нафтобазу, уявлення просте: «великі бочки з пальним». Насправді процес набагато складніший і вимагає постійного контролю.

Пальне надходить на об’єкт трубопроводом або залізницею. Його перекачують у резервуари через фільтри та вимірювальні вузли. Кожен резервуар обладнаний датчиками рівня, температури та тиску. Сучасні системи дозволяють дистанційно керувати насосами та засувками з диспетчерського пункту.

Особлива увага — пожежній безпеці. Вуглеводні пари важчі за повітря, легко спалахують і горять навіть при невеликій концентрації. Тому на об’єктах встановлюють системи пінного гасіння: спеціальна піна на основі фторсинтетичних або білкових компонентів накриває поверхню пального, перекриває доступ кисню та охолоджує. Додатково працюють водяні лафетні стволи для охолодження стінок резервуарів — щоб метал не деформувався від жару.

У мирний час такі системи регулярно тестують. Під час бойових дій усе ускладнюється: пошкодження трубопроводів, відсутність електрики, евакуація персоналу. Саме тому пожежа на Новомосковській нафтобазі тривала так довго — вогонь охопив кілька резервуарів, а гасіння вимагало величезної кількості піни та води, яку доводилося підвозити в умовах воєнного стану.

18–23 червня 2022 року: хроніка удару та чотири доби боротьби з вогнем

Увечері 18 червня 2022 року три крилаті ракети влучили в територію нафтобази. Вибухи пошкодили резервуари з нафтопродуктами. Вогонь спалахнув майже миттєво.

Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій прибули на місце протягом хвилин. Уже перші години показали: ситуація критична. Палаюче пальне створювало потужну теплову радіацію — підходити близько було небезпечно. Дим піднімався на сотні метрів, а токсичні продукти згоряння розносилися вітром.

Протягом наступних діб на об’єкт стягували додаткові сили з сусідніх районів та областей. Працювали цілодобово, змінюючи зміни. Піна закінчувалася, воду підвозили цистернами. 23 червня, після 108 годин безперервної роботи, пожежу нарешті загасили.

За офіційними даними Дніпропетровської обласної військової адміністрації, внаслідок атаки загинули троє людей, ще близько 14 отримали опіки та поранення, восьмеро з них госпіталізували.

Екологічні та соціальні наслідки: що залишається після такої пожежі

Масштабне горіння тисяч кубометрів нафтопродуктів — це не лише дим і полум’я. У повітря потрапляють вуглекислий газ, оксиди азоту, сажа, важкі метали та канцерогенні речовини. Ґрунт у зоні обвалування та навколо нього насичується залишками пального. Якщо дощова вода потрапляє в пошкоджені резервуари або обвалування не справляється, забруднення може сягнути ґрунтових вод.

У Новомосковському районі після пожежі проводили моніторинг повітря та ґрунту. Повне відновлення екосистеми в таких випадках займає роки і вимагає спеціальних технологій — від механічного зняття забрудненого шару до біоремедіації з використанням мікроорганізмів, які «з’їдають» вуглеводні.

Для місцевих жителів це означало не лише страх і втрати. Деякі підприємства тимчасово відчули перебої з пальним для техніки. Люди, які працювали на об’єкті або жили поруч, пережили психологічний стрес. Рятувальники, які ліквідовували наслідки, отримали додаткові навантаження — як фізичні, так і емоційні.

Поширені помилки у сприйнятті атак на нафтобази та подібні об’єкти

Багато хто вважає, що нафтобаза — це «просто склад» і пожежа там — справа кількох годин. Насправді гасіння такого вогню може тривати днями через величезну теплову інерцію та ризик повторного спалаху.

Інша поширена помилка — плутати нафтобазу (зберігання) з нафтопереробним заводом (переробка сирої нафти). Удар по сховищу не зупиняє виробництво пального в країні, але створює логістичні проблеми та локальні дефіцити.

Дехто думає, що такі об’єкти захищені автоматично і «нічого страшного не станеться». Насправді навіть найсучасніші системи потребують людського втручання, електрики та постійного обслуговування. У воєнних умовах усе це ускладнюється в рази.

Нарешті, іноді недооцінюють довгострокові наслідки: забруднення ґрунту та води може проявитися через місяці й роки, а психологічний вплив на рятувальників та свідків залишається надовго.

Уроки 2022 року для України та світу: як захищати та адаптувати паливну інфраструктуру

Після серії ударів по енергетичних об’єктах у 2022 році Україна прискорила диверсифікацію маршрутів постачання пального. Зросла роль імпорту через Польщу, Румунію та інші країни ЄС. Деякі компанії почали активніше використовувати мобільні паливозаправні пункти та розосереджені невеликі сховища замість великих централізованих баз.

На міжнародному рівні посилилася увага до захисту критичної інфраструктури. З’явилися рекомендації щодо маскування, створення резервних потужностей та швидкого відновлення. Досвід України показав, що навіть після серйозних пошкоджень система може адаптуватися завдяки гнучкості та міжнародній підтримці.

Сьогодні, у 2026 році, тема захисту енергетичних об’єктів залишається актуальною не лише для України. Країни, які залежать від імпорту енергоносіїв або мають розвинену мережу сховищ, уважніше вивчають український кейс — від технічних рішень до організаційних.

Поширені питання про нафтобазу Новомосковськ

Чи відновили нафтобазу після удару 2022 року?
Публічної інформації про повноцінну реконструкцію саме цього об’єкта немає. Багато пошкоджених у перші місяці війни майданчиків потребують значних інвестицій і часу. Пріоритети регіону змістилися на інші напрями — відбудову житла, водопостачання та соціальної інфраструктури.

Як атака вплинула на постачання пального в Дніпропетровській області?
У короткостроковій перспективі виникли логістичні складнощі. Проте завдяки наявним резервам, перерозподілу потоків та збільшенню імпорту критичного дефіциту вдалося уникнути. Ціни на пальне в регіоні, як і по всій країні, коливалися переважно через загальні воєнні фактори.

Чому пожежа тривала понад чотири доби?
Великий об’єм пального, близьке розташування резервуарів, складність підходу через високу температуру та потреба в значній кількості спеціальних засобів гасіння. У мирний час такі пожежі також гасять довго, а в умовах воєнного стану — ще складніше.

Які заходи безпеки діють на подібних об’єктах сьогодні?
Системи пінного гасіння, обвалування, датчики витоків, регулярні навчання персоналу та координація з ДСНС. У воєнний час додаються заходи маскування, резервні джерела живлення та плани евакуації.

Коли варто звернутися до фахівця

Якщо ви журналіст, дослідник або представник громади і хочете отримати точні дані про стан об’єкта чи екологічну ситуацію — звертайтеся до офіційних джерел: Дніпропетровської обласної військової адміністрації, ДСНС або профільних екологічних установ. Для звичайного читача достатньо інформації з перевірених новинних ресурсів та офіційних звітів. Якщо вас цікавить історія локальної інфраструктури або ви плануєте матеріал — краще консультуватися з енергетичними експертами або істориками, які працюють з архівами підприємств.

Події навколо Новомосковської нафтобази — це не лише історія одного об’єкта. Це історія про те, як крихітні на перший погляд деталі інфраструктури впливають на життя тисяч людей, і як суспільство вчиться захищати те, що раніше здавалося буденним. У 2026 році, коли енергетична безпека залишається одним із ключових викликів, ці уроки набувають особливої ваги.