Михайло Бакуненко: управлінець, який потроїв видобуток газу найбільшої приватної компанії України
Михайло Бакуненко відомий у професійних колах як керівник, за часів якого ПрАТ «ВК Укрнафтобуріння» — найбільша приватна газовидобувна компанія країни — досягла суттєвого зростання. Видобуток на Сахалінському родовищі в Харківській області зріс утричі, компанія увійшла до трійки лідерів приватного сектору, а EBITDA збільшилася вдесятеро. Ці результати стали можливими завдяки поєднанню стратегічного досвіду, здобутого раніше в Укрнафті, з точними операційними рішеннями.
Його кар’єра охоплює понад п’ять років на посаді члена правління та директора з корпоративного й стратегічного розвитку в найбільшій нафтовій компанії України, а потім — сім років на чолі Укрнафтобуріння. Після 2023 року він очолив раду директорів британської групи JKX Oil & Gas, зберігаючи фокус на енергетичних та інфраструктурних проєктах.
Сьогодні ім’я Бакуненка асоціюється не лише з цифрами видобутку, а й із публічною дискусією про ефективність управління активами в умовах воєнного часу, санкцій та реструктуризації галузі. Його історія — це приклад того, як особисті якості, командна робота та адаптація до мінливого середовища впливають на результати великого бізнесу.
Витоки в харківській енергетиці та перші кроки
Михайло Бакуненко родом із Харкова — регіону з глибокими традиціями нафтогазовидобутку. Саме тут, на сході України, формувалася його рання професійна база. До переходу в Укрнафтобуріння він понад п’ять років обіймав ключові посади в ПрАТ «Укрнафта», де відповідав за корпоративний розвиток і стратегію. Цей період став для нього школою масштабного мислення: робота з великими активами, розуміння державно-приватних відносин та навички структурування складних угод.
Українська енергетика 2010-х років переживала трансформацію. Після 2014 року країна активно шукала шляхи зменшення залежності від імпорту газу. Приватні компанії отримали шанс показати гнучкість, якої часто бракувало державним структурам. Бакуненко опинився в епіцентрі цих змін саме тоді, коли ринок потребував нових підходів до буріння, оптимізації витрат та залучення інвестицій у розвідку.
Для початківців важливо зрозуміти: Укрнафта на той час була найбільшим гравцем нафтового ринку з державною часткою, а перехід до приватної газовидобувної компанії означав роботу в умовах жорсткішої конкуренції та більшої відповідальності за результат. Досвід у державній структурі дав йому розуміння регуляторних механізмів, які пізніше стали в пригоді при масштабуванні операцій на Сахалінському родовищі.
Від Укрнафти до Укрнафтобуріння — логіка кар’єрного стрибка
Перехід на посаду голови правління Укрнафтобуріння у 2015–2016 роках виглядав логічним продовженням. Компанія вже володіла правами на розробку Сахалінського родовища — одного з найбільших газових активів у приватній власності з запасами близько 15 млрд кубометрів. Проте на момент приходу нового керівництва видобуток потребував прискорення.
Бакуненко привніс системний підхід: поєднання глибокої геологічної експертизи з жорстким контролем витрат. Колеги описували його як менеджера, який «завжди доводить почате до кінця». Це проявилося у швидкому запуску нових свердловин та модернізації інфраструктури. Уже за кілька років компанія пробурила 13 нових свердловин і ввела в експлуатацію сучасну пропанову холодильну установку, що дозволило підвищити якість підготовки газу та знизити втрати.
Просунуті читачі звернуть увагу на ключовий момент: Бакуненко активно використовував бенчмаркінг — порівняння власних витрат на буріння та експлуатацію з показниками конкурентів. Це дозволило утримувати ефективність на високому рівні навіть у періоди волатильності цін на енергоносії. Такий підхід рідко трапляється в українських реаліях, де часто переважає або надмірна економія, або неконтрольовані витрати.
Конкретні результати: цифри, які фіксують прорив
За даними Forbes Україна, під керівництвом Бакуненка видобуток газу в Укрнафтобурінні зріс утричі — до 735 млн кубометрів на рік, а за підсумками 2020-го планувався вихід на 840 млн кубометрів. EBITDA компанії збільшилася в 10 разів. Компанія закріпилася в топ-3 приватних газовидобувних підприємств України.
Ось ключові показники у порівнянні:
| Показник | Приблизно до 2015–2016 | 2020 рік | Зміна |
|---|---|---|---|
| Видобуток газу, млн м³ | близько 245 | 735–840 | зростання ×3 |
| EBITDA | базовий рівень | зростання в 10 разів | ×10 |
| Нові свердловини | — | 13 | — |
| Сучасна інфраструктура | обмежена | пропанова холодильна установка | модернізація |
Ці результати досяглися в період, коли багато гравців ринку фіксували стагнацію або спад. Укрнафтобуріння не просто нарощувало обсяги — воно робило це ефективніше за багатьох конкурентів за рахунок раціональних інвестицій у буріння та капітальні ремонти.
Для початківців: такі цифри означають реальний внесок у енергетичну безпеку країни. Кожен додатковий мільйон кубометрів газу, видобутий всередині України, зменшує потребу в імпорті та тиск на платіжний баланс.
Механізми, що зробили зростання можливим
Успіх не був випадковістю. Бакуненко зробив ставку на три ключові елементи. По-перше, посилення внутрішньої геологічної служби. «У нас працюють одні з найкращих геологів у країні», — зазначав він у коментарях. Це дозволило точніше планувати розташування свердловин і скоротити ризики «сухих» отворів.
По-друге, системний контроль витрат. Команда постійно порівнювала власні показники з ринковими бенчмарками і шукала можливості оптимізувати без втрати якості. Це особливо важливо в газовидобутку, де собівартість буріння та експлуатації безпосередньо впливає на маржинальність.
По-третє, розвиток торговельного напрямку. З 2019 року торговельний бізнес компанії почали виділяти в окрему структуру — UNB-Commodities. Це дозволило гнучкіше працювати з реалізацією газу, реагувати на ринкові сигнали та diversифікувати доходи.
Просунуті читачі оцінять ще один нюанс: компанія повністю виконувала фінансові зобов’язання перед державою та місцевими громадами навіть у періоди зростання. Це відрізняє її від багатьох кейсів, де швидке нарощування видобутку супроводжувалося боргами або податковими конфліктами.
Шахи, велоспорт і стиль керівництва
Окрім цифр, Бакуненко відомий двома захопленнями — шахами та велоспортом. Два-три рази на тиждень він тренується з шаховим тренером. В офісі облаштували велотренажер для участі у віртуальних перегонах. Ці деталі не просто хобі — вони відображають підхід до управління.
Шахи вчать бачити партію на кілька ходів уперед, розраховувати ризики та працювати з обмеженими ресурсами. Велоспорт — витривалість і здатність зберігати темп на довгій дистанції. Обидві якості виявилися критично важливими в турбулентні 2015–2023 роки, коли ринок газу переживав цінові коливання, регуляторні зміни та зовнішні шоки.
Порівняно з типовим стилем багатьох українських топменеджерів того періоду, підхід Бакуненка виглядав більш системним і менш залежним від «ручного» управління. Він робив ставку на команду та процеси, а не лише на особисті зв’язки. Це не означає відсутність жорсткості — колеги відзначали вимогливість, але поєднану з чіткістю цілей.
Випробування 2021–2025 років: санкції, реструктуризація та міжнародний вимір
З 2021 року Михайло Бакуненко перебуває під санкціями Ради національної безпеки і оборони України. Причини офіційно пов’язують із розслідуваннями щодо схем у нафтогазовій сфері, зокрема навколо Сахалінського родовища та можливих зв’язків з певними бізнес-структурами. У липні 2023-го його відсторонили від посади голови правління Укрнафтобуріння, а корпоративні права компанії заарештували й передали в управління АРМА.
Сам Бакуненко публічно критикував якість управління з боку АРМА, заявляючи про недоотримання державою податків у розмірі близько 1,8 млрд грн через непрофесійні дії. Паралельно він зосередився на міжнародних проєктах — зокрема очолив раду директорів JKX Oil & Gas, британської компанії з активами в енергетиці.
Для читачів, які цікавляться контекстом: такі ситуації в українському бізнесі останніх років не поодинокі. Санкції та арешти активів часто стають інструментом у складних корпоративних конфліктах, де переплітаються інтереси різних груп впливу. Бакуненко зберіг активність на міжнародній арені, даючи інтерв’ю з питань газового ринку навіть у 2024 році.
Експертний голос: думки про енергетичну безпеку
Окрім операційної роботи, Бакуненко виступає як експерт. Він публікує матеріали на Liga.net та Mind.ua, коментує заборони експорту газу, регуляторні рішення та перспективи галузі. Його позиція часто ґрунтується на практичному досвіді: необхідність балансу між державним контролем і ринковими механізмами, важливість залучення технологій та інвестицій у розвідку.
У 2024 році він, зокрема, коментував рішення про заборону експорту газу та ризики для внутрішнього ринку. Такі виступи показують, що навіть після відсторонення від оперативного управління компанією він залишається частиною професійної дискусії.
Поширені міфи та реальність
У публічному просторі навколо імені Бакуненка склалося кілька стійких уявлень. Ось найпоширеніші:
- Міф: «Він просто втікач, який сховався за кордоном». Насправді після 2023 року Бакуненко активно працював як голова ради директорів міжнародної компанії, давав інтерв’ю українським ЗМІ та коментував галузеві питання. Його діяльність не обмежувалася «тишею».
- Міф: «Компанія працювала в збиток і була збитковою схемою». Цифри Forbes та внутрішні дані показують потрійне зростання видобутку та десятикратне збільшення EBITDA. Компанія виконувала зобов’язання перед бюджетом.
- Міф: «Усе побудовано виключно на зв’язках з певними олігархічними групами». Бакуненко мав досвід роботи в Укрнафті та приніс у приватну компанію системні управлінські практики. Результати зростання важко пояснити лише «зв’язками» — потрібні були конкретні рішення щодо буріння та витрат.
- Міф: «Після санкцій і арештів активів історія закінчена». Насправді компанія продовжила роботу під новим управлінням, а сам Бакуненко зберіг позиції в міжнародному енергетичному бізнесі.
Кожен з цих міфів спрощує складну реальність, де переплітаються бізнес-результати, корпоративні конфлікти та політичні процеси.
FAQ: що найчастіше запитують про Михайла Бакуненка
Хто такий Михайло Бакуненко і чому про нього говорять?
Він — український топменеджер і підприємець, який з 2015 по 2023 рік очолював Укрнафтобуріння та вивів компанію на нові показники видобутку. Сьогодні асоціюється з британською JKX Oil & Gas та публічними дискусіями про енергетику.
Які реальні результати він показав в Укрнафтобурінні?
Видобуток газу зріс утричі (до 735–840 млн м³), EBITDA — у 10 разів, пробурено 13 нових свердловин, модернізовано інфраструктуру. Компанія стала однією з найефективніших у приватному секторі.
Чому наклали санкції і що відбувається з компанією?
Санкції РНБО діють з 2021 року. У 2023-му активи передали в управління АРМА. Бакуненко публічно заявляв про значні втрати для держави через якість цього управління. Тривають корпоративні та слідчі процеси.
Яка його роль у JKX Oil & Gas?
До кінця 2025 року він обіймав посаду голови ради директорів британської групи. Компанія пов’язана з українськими енергетичними активами та міжнародними проєктами.
Чи є в нього публічна позиція щодо майбутнього газового ринку України?
Так. У статтях та інтерв’ю він наголошує на важливості технологічного розвитку, раціонального регулювання та балансу між державними й приватними інтересами для забезпечення енергетичної безпеки.
Історія Михайла Бакуненка продовжує розгортатися. Вона відображає не лише індивідуальну траєкторію, а й загальні виклики, з якими стикається український енергетичний бізнес у період глибоких трансформацій.