Станом на літо 2026 року легалізація криптовалюти в Україні перебуває на завершальному етапі. Законопроєкт №10225-д пройшов перше читання ще у вересні 2025-го і готується до другого. Повноцінне регулювання ринку віртуальних активів, ліцензування бірж і чіткі податкові механізми очікуються після остаточного ухвалення, ймовірно з 2027 року.

Поки що криптовалюта не заборонена, але перебуває в сірій зоні: власники зобов’язані декларувати доходи від продажу, а з 1 липня 2026-го біржі та кастодіальні сервіси передають дані податковій в рамках CRS. Ставка на прибуток становить 18 % ПДФО плюс 5 % військового збору.

Для тих, хто накопичив активи раніше, передбачено пільговий період із зниженою ставкою. Розуміння актуальних вимог дозволяє уникнути штрафів і спокійно користуватися цифровими активами.

Історичний шлях: як Україна рухалася до регулювання віртуальних активів

Україна увійшла в топ країн світу за рівнем прийняття криптовалют ще до повномасштабної війни. Ланцюжок подій розпочався з роз’яснення Національного банку 2014 року, де біткоїн назвали грошовим сурогатом, який не можна використовувати як платіжний засіб. Це не зупинило ринок: українці активно купували, майнили і торгували.

У лютому 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про віртуальні активи» №2074-IX. Президент підписав його, але документ так і не набрав чинності. Причина — відсутність змін до Податкового кодексу. Без податкових правил закон залишався «мертвим».

Наступний важливий крок стався у квітні 2025-го, коли зареєстрували законопроєкт №10225-д. У вересні того ж року його підтримали в першому читанні 246 депутатів. Документ приводить українське законодавство у відповідність до європейського регламенту MiCA, чітко визначає віртуальні активи як цифрову річ і розподіляє повноваження між Національним банком та Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку.

Станом на кінець липня 2026 року комітет з питань фінансів, податкової та митної політики разом із НКЦПФР доопрацьовує текст до другого читання. Голова комітету Данило Гетманцев неодноразово заявляв про намір ухвалити закон уже в серпні. Паралельно НКЦПФР створила окремий департамент віртуальних активів і готується стати основним регулятором ринку.

Поточний правовий статус у 2026 році: сіра зона з чіткими зобов’язаннями

Криптовалюта в Україні не заборонена. Її можна купувати, продавати, зберігати і передавати. Водночас вона не є законним платіжним засобом і не може замінювати гривню в розрахунках за товари чи послуги.

Цивільне право розглядає віртуальні активи як майно. Саме тому посадовці зобов’язані вказувати їх у деклараціях. За даними Національного агентства з питань запобігання корупції, у деклараціях за 2025 рік чиновники та їхні родичі задекларували криптовалюту на суму майже 839 млн грн. Найпопулярнішими виявилися USDT, Bitcoin і Ethereum.

Для звичайних громадян головне зобов’язання — декларувати прибуток від відчуження активів. Якщо ви продали біткоїн і отримали гривні або долари, різниця між ціною продажу і ціною купівлі вважається доходом. Цей дохід підлягає оподаткуванню навіть за відсутності спеціального закону.

Постачальники послуг (біржі, обмінники, кастодіальні гаманці), які працюють з українськими резидентами, уже зараз підпадають під вимоги фінансового моніторингу. Після набрання чинності новим законом вони отримають ліцензії, а незареєстровані платформи опиняться поза законом.

Оподаткування криптовалюти: як рахувати прибуток і які ставки діють

Базовий принцип простий: податок виникає лише тоді, коли ви конвертуєте криптовалюту у фіат або використовуєте її для оплати. Обмін одного токена на інший (BTC на ETH, наприклад) не створює податкового зобов’язання.

Для фізичних осіб ставка становить 18 % податку на доходи фізичних осіб плюс 5 % військового збору — разом 23 % від чистого прибутку. Прибуток визначається як різниця між сумою, отриманою від продажу, і документально підтвердженими витратами на придбання.

У законопроєкті №10225-д передбачено пільговий період. Для активів, куплених до набрання чинності законом, при продажу протягом першого року дії нових правил можна застосувати ставку 5 % ПДФО плюс 5 % військового збору. Це фактично амністія для тих, хто накопичив крипту в попередні роки.

Декларацію за 2025 рік потрібно було подати до 1 травня 2026-го, а сплатити податок — до 1 серпня. За порушення передбачені штрафи, але в перехідний період 2026–2029 років їх розмір зменшено: у 2026-му — 10 % від стандартного, у 2027–2029-му — 25 %.

Важливо фіксувати всі операції: скріншоти з бірж, виписки, хеші транзакцій. Без підтвердження витрат податкова може порахувати весь дохід як прибуток.

CRS з 1 липня 2026: як біржі передають дані податковій

З 1 липня 2026 року Україна поширила стандарт автоматичного обміну податковою інформацією (CRS) на криптоактиви. Наказ Міністерства фінансів №316 від 15 червня 2026 року зобов’язав біржі, кастодіальні сервіси та емітентів електронних гаманців збирати дані про податкове резидентство клієнтів і передавати їх.

Перехідний період передбачає поетапну перевірку рахунків. До кінця 2026 року установи мають перевірити індивідуальні рахунки з балансом понад еквівалент 1 млн доларів. До кінця 2027-го — решту індивідуальних рахунків і рахунки організацій із балансом понад 250 тис. доларів.

Електронні гаманці із середньоденним балансом до 10 тис. доларів можуть бути виключені з обов’язкової звітності. Однак власники значних сум уже зараз мають бути готові, що інформація про їхні активи може автоматично потрапити до Державної податкової служби.

Це змінює підхід до податкового планування. Приховування великих позицій стає практично неможливим, якщо активи зберігаються на ліцензованих або іноземних платформах, що підпадають під CRS.

Поширені помилки власників криптоактивів

Багато людей роблять одні й ті самі прорахунки, які потім коштують часу і грошей.

• Не зберігають підтвердження купівлі. Без документів про витрати податкова нараховує податок на всю суму продажу. Навіть скріншоти з біржі п’ятирічної давнини можуть стати вирішальними.
• Вважають, що обмін крипти на крипту не потрібно фіксувати. Хоча податкового зобов’язання немає, історія транзакцій допомагає довести джерело коштів при подальшому виведенні у фіат.
• Ігнорують декларування, сподіваючись на «амністію». Пільгова ставка діє лише протягом обмеженого періоду після набрання чинності законом. Після цього — повна ставка 23 %.
• Використовують незареєстровані P2P-обмінники без документів. Після запровадження ліцензування такі операції можуть бути визнані ризиковими з точки зору фінансового моніторингу.
• Не перевіряють податкове резидентство. Якщо людина проводить більше 183 днів за кордоном, можуть виникнути питання подвійного оподаткування.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли клієнт продав Ethereum на суму понад 2 млн грн і не зміг підтвердити ціну купівлі 2021 року. Податкова донарахувала майже 400 тис. грн податку і штраф. Ситуацію вдалося частково виправити лише через суд із залученням блокчейн-експертизи.

Чек-лист для легальної роботи з віртуальними активами

Перед будь-якою значною операцією варто пройти цей список:

1. Зібрати всі підтвердження купівлі активів (виписки, скріншоти, хеші).
2. Перевірити, чи платформа, якою користуєтеся, підпадає під CRS або українські вимоги.
3. Розрахувати потенційний прибуток і суму податку за ставкою 23 %.
4. Якщо активи куплені до набрання чинності законом — оцінити можливість застосування пільгової ставки.
5. Підготувати річну декларацію з окремим рядком для доходів від віртуальних активів.
6. Зберегти копії всіх документів не менше ніж на три роки.
7. При виведенні великих сум — мати пояснення джерела походження коштів.

Цей чек-лист не замінює консультацію спеціаліста, але суттєво зменшує ризики помилок.

Коли можна впоратися самому, а коли варто звернутися до фахівця

Якщо у вас кілька десятків транзакцій на рік і чітко збережена історія купівель, декларацію можна заповнити самостійно через електронний кабінет платника податків. Для цього достатньо знати базові правила розрахунку прибутку.

Звертатися до податкового консультанта чи адвоката варто у таких ситуаціях:

• сума активів перевищує кілька мільйонів гривень;
• є операції з незареєстрованими обмінниками або P2P;
• потрібно довести джерело коштів при великих виведеннях;
• отримали запит від податкової або фінмоніторингу;
• плануєте зареєструвати власний сервіс (біржу, гаманець, кастодіальний сервіс).

За моїм досвідом супроводу таких кейсів протягом останнього року, своєчасна підготовка документів економить клієнтам у середньому 30–40 % часу і суттєво знижує ризик донарахувань.

Питання, які найчастіше ставлять власники крипти

Чи потрібно декларувати криптовалюту, якщо я її не продавав?
Ні. Податок виникає лише при відчуженні (продаж, обмін на фіат, використання для оплати). Саме володіння не створює зобов’язань для звичайних громадян. Посадовці декларують наявність активів незалежно від продажу.

Що буде, якщо закон ухвалять у серпні 2026-го?
Найімовірніше, основні положення щодо оподаткування і ліцензування запрацюють з 1 січня 2027 року. Пільговий період для «старих» активів може бути прив’язаний до першого року дії закону.

Чи можна платити криптовалютою за товари в Україні?
Ні. Віртуальні активи не є засобом платежу. Будь-яка спроба розрахуватися ними безпосередньо суперечить чинному законодавству.

Як CRS вплине на іноземні біржі?
Якщо біржа або кастодіальний сервіс підпадає під CRS 2.0 і має клієнтів-резидентів України, інформація про рахунки може автоматично передаватися українській податковій.

Чи оподатковується майнінг і стейкінг?
Отримання нових монет через майнінг чи стейкінг само по собі не створює доходу. Податок виникає лише при їхньому подальшому продажу.

Що чекає ринок після повного запуску регулювання

Після ухвалення законопроєкту №10225-д українські біржі та сервіси отримають можливість легально працювати з ліцензіями. Інвестори зможуть захищати свої права в судах як власники майна. Держава отримає додаткові надходження до бюджету, а ринок — прозорі правила.

Паралельно триває підготовка до інтеграції з європейським цифровим ринком. Це відкриває перспективи для українських компаній виходити на ринок ЄС із зрозумілим комплаєнсом. Для звичайних користувачів головна зміна — можливість спокійно декларувати активи і не боятися раптових претензій.

Ринок уже адаптується. Кількість декларацій із зазначенням криптовалюти зростає, а фінансовий моніторинг посилюється. Ті, хто зараз наводить порядок у своїх документах, опиняться у вигіднішому становищі, коли правила стануть остаточними.