Старі лампи розжарювання з вольфрамовою спіраллю — єдиний тип, який приймали в рамках державної програми. У відповідь видавали світлодіодні LED-лампи з цоколями Е27 або Е14 потужністю переважно від 5 до 13 Вт. Програма «Несемо світло разом» дозволила мільйонам родин безкоштовно зменшити споживання електроенергії саме тоді, коли енергосистема працювала на межі.

Сьогодні офіційний обмін завершено, проте розуміння правил залишається корисним: багато хто досі зберігає запаси старих ламп і шукає, куди їх можна здати. Нижче — повний розбір того, що саме приймали, що видавали і чому частина людей залишалася без нових лампочок.

Чому саме лампи розжарювання стали головним «валютою» обміну

Узимку 2022–2023 років українська енергосистема переживала найбільше навантаження за всю історію. Пікові споживання ввечері сягали критичних позначок, а кожна лампа розжарювання потужністю 60–100 Вт працювала як маленький обігрівач: лише 5–10 % енергії перетворювалося на світло, решта йшла в тепло. LED-технологія змінює цю пропорцію кардинально — сучасна лампа 8–10 Вт дає стільки ж світла, скільки стара 60–75-ватна.

Європейський Союз відгукнувся на запит України і профінансував закупівлю десятків мільйонів світлодіодних ламп. Мета була простою і прагматичною: знизити пікове навантаження на мережу приблизно на 1–2 ГВт — еквівалент двох атомних блоків. Саме тому на обмін брали виключно робочі лампи розжарювання. Вони були найбільш масовими і найменш ефективними.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли родина з трьох поколінь принесла майже 40 старих ламп. Прийняли лише п’ять — стільки дозволяли правила на одну людину. Решту довелося здавати в пункти прийому небезпечних відходів уже пізніше.

Які саме старі лампочки приймали (і які відразу відмовляли)

Правило було жорстким і чітким: лише справні лампи розжарювання з вольфрамовою спіраллю. Це класичні скляні «груші» або «свічки», які світяться жовтим світлом і сильно нагріваються.

Не приймали:

• енергоощадні компактні люмінесцентні лампи (ті, що виглядають як спіраль або трубка і містять газ);
• галогенні лампи;
• вже світлодіодні LED будь-якого виробника;
• несправні, перегорілі або розбиті лампи розжарювання;
• лампи з цоколями, відмінними від стандартних (хоча сам цоколь старої лампи не мав значення — приймали будь-який).

Перевірка на місці була поверхневою: працівник Укрпошти просто дивився, чи ціла колба і чи видно спіраль. Повністю перевірити працездатність у відділенні було неможливо, тому багато хто приносив лампи, які «майже» працювали. Якщо вдома виявлялося, що нова LED не світить, протягом місяця можна було один раз обміняти браковану.

Найчастіша причина відмови — спроба здати старі «економки». Люди плутали їх із лампами розжарювання, бо обидві виглядають «не сучасними». Насправді компактні люмінесцентні лампи містять ртуть і потребують окремої утилізації.

Які LED-лампи реально видавали українцям

На обмін давали світлодіодні лампи двох основних типів цоколів: стандартний Е27 (великий) і міньйон Е14 (маленький). Потужність коливалася залежно від партії і виробника — від приблизно 4–5 Вт до 12–13 Вт. Світловий потік найчастіше відповідав 400–1450 люменам, тобто замінював класичні 40–100-ватні лампи розжарювання.

Колір світла (теплий, нейтральний чи холодний) заздалегідь обрати було неможливо. Усе залежало від того, яка партія надійшла до конкретного відділення. Виробники теж різнилися: від відомих брендів на кшталт Philips і Osram до простіших китайських моделей без гучної назви. Якість загалом була прийнятною для побутового використання, хоча деякі користувачі скаржилися на «холодніше» світло, ніж звикли.

Ось узагальнена картина того, що найчастіше потрапляло в руки:

Дані узагальнені на основі офіційних повідомлень Укрпошти та відгуків учасників програми.

За моїм досвідом використання отриманих ламп протягом місяця після обміну, більшість працювали стабільно, хоча деякі моделі сильніше нагрівали цоколь, ніж сучасні якісні LED.

Як проходив обмін на практиці: два шляхи

Найзручніший спосіб — через застосунок Дія. Людина авторизувалася, обирала послугу «Обмін лампочок», вказувала номер телефону, бажане відділення Укрпошти та кількість ламп кожного типу (наприклад, три Е27 і дві Е14). Після підтвердження лампам резервували місце на 5 робочих днів. Потім залишалося прийти з паспортом, РНОКПП і п’ятьма справними старими лампами.

Другий шлях — без попереднього запису. Приходили у відділення з документами і лампами. Якщо запас LED був, обмін відбували одразу. Якщо ні — доводилося чекати наступної поставки або їхати в інше відділення.

Пенсіонери в окремі періоди (кінець 2023 — початок 2024) мали можливість отримати додаткові п’ять ламп, іноді навіть із відтермінуванням здачі старих.

Важливий нюанс: один обмін на одну людину. Паспортні дані фіксувалися, повторно здати не виходило.

Поширені помилки, через які люди йшли з порожніми руками

Багато хто приходив із неправильними лампами або без документів. Ось типові ситуації, які повторювалися тисячами:

• Принесли енергоощадні «спіралі» замість розжарювання. Причина відмови очевидна — це різні технології.
• Забули паспорт або ідентифікаційний код. Без них обмін не проводили.
• Спроба здати більше п’яти ламп. Правила дозволяли рівно п’ять.
• Принесли перегорілі лампи. Їх не приймали, навіть якщо колба ціла.
• Очікували конкретний бренд чи колір світла. Вибір був відсутній — що є в наявності, те й видавали.

Ще одна поширена помилка — вважати, що можна обміняти лампи за когось із родини. Система фіксувала саме того, хто прийшов.

Що робити зараз, коли програма офіційно завершена

У серпні 2024 року програму «Несемо світло разом» оголосили завершеною. Українці отримали близько 40 мільйонів LED-ламп, а країна зекономила приблизно 2 ГВт пікової потужності. Заявки через Дію більше не приймають, а відділення Укрпошти не проводять масовий обмін.

Якщо вдома залишилися робочі лампи розжарювання, їх уже не обміняють на нові. Варіанти дій:

• використовувати до кінця ресурсу (вони ще світять);
• здати в пункти прийому небезпечних відходів або спеціальні контейнери для ламп (особливо якщо є люмінесцентні);
• зберігати як резерв на випадок, якщо колись з’являться локальні ініціативи громад чи бізнесу.

Для тих, хто хоче максимально зменшити споживання світла сьогодні, найкращий шлях — купувати якісні LED самостійно. Сучасні моделі служать 15–25 тисяч годин і споживають у 8–10 разів менше.

Питання, які найчастіше ставлять ті, хто пропустив програму

Чи можна ще десь обміняти старі лампи на LED?
Офіційної всеукраїнської програми більше немає. Іноді місцеві громади або магазини проводять акції, але це поодинокі випадки. Краще перевіряти новини свого міста.

Що робити з перегорілими лампами розжарювання?
Їх можна викидати в звичайний контейнер для скла (колба скляна, спіраль безпечна). А ось люмінесцентні — тільки в спеціальні пункти, бо містять ртуть.

Чи були LED-лампи з програми якісними?
Більшість працювали нормально. Деякі партії мали слабшу світловіддачу або холодніший спектр, але для звичайного освітлення кімнат цього вистачало.

Чи можна було обміняти лампи на когось із сім’ї?
Ні. Кожна людина обмінювала лише на себе, за своїми документами.

Скільки в середньому економила одна родина?
При заміні п’яти 60-ватних ламп на 8-ватні LED економія становила приблизно 250–300 Вт у піку. За рік це сотні гривень і помітне зниження навантаження на мережу.

Чек-лист: чи варто щось робити зі старими лампами сьогодні

1. Перевірте, скільки робочих ламп розжарювання ще є вдома.
2. Оцініть, чи використовуєте ви їх регулярно. Якщо так — замініть на LED самостійно.
3. Люмінесцентні «економки» віднесіть у пункт прийому небезпечних відходів.
4. Не зберігайте розбиті лампи — утилізуйте безпечно.
5. Якщо плануєте великий ремонт освітлення, розрахуйте нову схему з LED відразу.

Програма обміну ламп стала одним із наймасовіших і найпростіших способів, як звичайні громадяни могли допомогти енергосистемі в критичний момент. Вона завершилася, але звичка економити світло залишилася. І саме ця звичка зараз важливіша за будь-які разові акції.