Прямі іноземні інвестиції залишаються одним із найважливіших джерел розвитку української економіки навіть в умовах воєнного стану. У 2025 році їхній обсяг склав близько 2,6 млрд доларів, а в першому кварталі 2026-го вже надійшло понад 700 млн доларів. Ці кошти йдуть у енергетику, агросектор, IT, логістику та оборонні технології.

Для бізнесу інвестиції з-за кордону — це не лише гроші, а доступ до технологій, ринків і управлінського досвіду. Для фізичних осіб — можливість захистити капітал і отримати додатковий дохід. Нижче розберемо, як це працює на практиці, які правила діють зараз і що робити, щоб іноземний інвестор сказав «так».

Цифри, які говорять голосніше за заяви

За даними Національного банку України, у 2025 році прямі іноземні інвестиції в Україну становили 2,602 млрд доларів. Сальдо залишалося позитивним — майже 2,5 млрд доларів. У першому кварталі 2026 року приплив досяг 707 млн доларів. Хоча ці обсяги далекі від довоєнних 6–7 млрд, вони свідчать про збереження інтересу.

Особливо помітне зростання угод злиттів і поглинань. У першому півріччі 2026 року іноземні покупці завершили 10 угод з українськими активами — удвічі більше, ніж роком раніше. Розголошена вартість зросла з 26 до 415 млн доларів. Найактивніші сектори — технології, фінансові послуги та агро.

Більша частина надходжень — це реінвестований прибуток уже присутніх компаній, а не «свіжий» капітал. Це важливий нюанс: іноземний бізнес, який уже працює в Україні, продовжує вкладати, навіть коли нові гравці ще вагаються.

Саме тому сьогодні головне завдання — не лише залучити нового інвестора, а й утримати тих, хто вже тут.

Правовий фундамент: що реально захищає іноземні гроші

Базовий закон — «Про режим іноземного інвестування». Він гарантує національний режим: іноземний інвестор має ті самі права, що й український, за винятком прямо заборонених видів діяльності. Гарантії включають захист від націоналізації, право на репатріацію прибутку та компенсацію у разі примусового відчуження.

З 2025 року з’явилися нові механізми. Національний банк поступово пом’якшує валютні обмеження. Дивіденди, нараховані з прибутку 2023 року і пізніше, можна виводити за кордон у межах місячного ліміту 1 млн євро на компанію. З’явився також «інвестиційний ліміт» — сума, яку інвестор вніс у статутний капітал після травня 2025 року, можна використовувати гнучкіше.

У 2025–2026 роках парламент працює над законом про скринінг іноземних інвестицій. Він стосуватиметься критичної інфраструктури, стратегічних корисних копалин і оборонних виробництв. Для більшості секторів це не стане перешкодою, але в чутливих галузях з’явиться додатковий етап погодження.

Для інвестора важливі також угоди про уникнення подвійного оподаткування. Україна має їх із понад 70 країнами. Ставки на дивіденди зазвичай знижуються з 15 % до 5–10 %.

Практичний шлях для бізнесу: від ідеї до грошей

Залучення інвестицій з-за кордону рідко відбувається за один дзвінок. Це процес, який займає від трьох до дванадцяти місяців.

Спочатку потрібна чітка інвестиційна пропозиція. Не загальна презентація компанії, а конкретний проєкт із цифрами: скільки потрібно коштів, на що саме, яка очікувана дохідність і горизонт виходу. Іноземні фонди та корпорації дивляться на IRR, payback period і ризики.

Далі — юридична «чистота». Інвестор перевіряє право власності на активи, податкову історію, судові справи, зв’язки з політично значущими особами. Будь-яка «сіра» зона зупиняє угоду.

Третій крок — вибір структури. Найчастіше використовують:

• внесок у статутний капітал існуючої компанії;
• створення спільного підприємства;
• купівля частки через іноземну холдингову компанію (часто Кіпр, Нідерланди чи Польща);
• конвертований займ із подальшим перетворенням у капітал.

Після підписання term sheet починається due diligence. Тут допомагає наявність англомовної документації, незалежного аудиту та готової відповіді на типові питання щодо воєнних ризиків.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли українська IT-компанія отримала 4,5 млн доларів від американського фонду саме тому, що заздалегідь підготувала war-risk insurance і детальний план безперервності бізнесу. Інші претенденти на ті самі гроші цього не зробили.

Для фізичних осіб: що реально доступно у 2026 році

Фізична особа в Україні сьогодні обмежена у виведенні коштів за кордон з інвестиційною метою. Водночас отримувати інвестиції з-за кордону можна.

Якщо ви маєте бізнес або стартап, іноземний інвестор може вкласти гроші безпосередньо у вашу українську компанію. Процедура така ж, як для юридичних осіб. Головне — правильно оформити корпоративні документи і відобразити надходження в бухгалтерському обліку.

Інший варіант — отримувати кошти як позику від нерезидента. Тут діють валютні правила: потрібно реєструвати кредит у НБУ, якщо сума перевищує певні пороги, і дотримуватися лімітів на виплату відсотків.

Для тих, хто вже перебуває за кордоном і має іноземні рахунки, можливості ширші. Кошти, зароблені або накопичені за межами України, можна інвестувати в іноземні активи без обмежень українського валютного законодавства.

Важливо: будь-які операції з іноземним капіталом краще супроводжувати податковим консультантом. Помилка в класифікації доходу може коштувати штрафу.

Поширені помилки, які відлякують інвесторів

Багато українських компаній втрачають можливості через однакові промахи.

• Відсутність англомовної фінансової звітності. Інвестор не буде перекладати ваші таблиці. Потрібні IFRS або хоча б управлінська звітність англійською.
• Завищені очікування щодо оцінки. У воєнний час мультиплікатори нижчі. Компанія з виручкою 5 млн доларів рідко коштує 50 млн.
• Ігнорування воєнних ризиків. Якщо ви не маєте плану евакуації обладнання, резервування даних і страхування, серйозний інвестор піде далі.
• Непрозора структура власності. Будь-які офшорні ланцюжки без пояснення викликають підозру.
• Відсутність чіткого exit-плану. Інвестор хоче знати, як і коли він поверне гроші — через продаж частки, IPO чи buy-back.

Ці помилки не фатальні, але виправляти їх під час переговорів майже неможливо. Краще підготуватися заздалегідь.

Чек-лист самоперевірки перед зустріччю з інвестором

Ось список, який варто пройти самостійно або з командою:

1. Чи є повний пакет документів англійською (статут, фінзвітність за 3 роки, бізнес-план)?
2. Чи проведено незалежний аудит або due diligence підготовку?
3. Чи прораховано воєнні сценарії і чи є страхування ключових ризиків?
4. Чи зрозуміла структура власності до кінцевих бенефіціарів?
5. Чи є чіткі KPI на 12–24 місяці після залучення коштів?
6. Чи готові ви до розбавлення частки і входження інвестора в наглядову раду?
7. Чи узгоджено з податковим консультантом структуру угоди?

Якщо хоча б на три пункти відповідь «ні» — є сенс відкласти переговори на місяць-два і доробити базу.

Коли можна впоратися самому, а коли потрібен фахівець

Невеликий раунд від бізнес-ангела (до 200–300 тис. доларів) багато хто проводить власними силами, особливо в IT. Достатньо юриста, який знає корпоративне право, і бухгалтера, який правильно відобразить операцію.

Коли сума перевищує 1 млн доларів, з’являються міжнародні фонди або стратегічні інвестори — без спеціалізованої команди складно. Потрібен інвестиційний банкір або консультант з M&A, юрист з досвідом транскордонних угод і податковий експерт, який розуміє dual-tax treaties.

Окремий випадок — оборонні та dual-use технології. Тут майже завжди потрібне погодження з державними органами, і без досвідченого супроводу процес може затягнутися на роки.

За моїм досвідом супроводу угод протягом останніх двох років, компанії, які залучали фахівців на ранньому етапі, закривали раунди швидше і на кращих умовах, ніж ті, хто намагався зекономити.

Питання, які найчастіше ставлять підприємці

Чи можна залучити інвестиції з-за кордону, якщо компанія працює в прифронтовому регіоні?
Можна, але інвестор вимагатиме додаткових гарантій: страхування, можливість швидкої релокації, диверсифікацію виробництва. Багато хто зараз обирає західні області або роботу через європейські хаби.

Скільки часу займає виведення дивідендів іноземному інвестору?
За чинними правилами — від кількох тижнів до двох місяців. Потрібно підготувати пакет документів і дотримуватися місячного ліміту.

Чи впливає скринінг інвестицій на звичайний бізнес?
На більшість секторів — ні. Обмеження стосуються критичної інфраструктури, видобутку стратегічних копалин і оборонних виробництв. IT, агро, логістика, рітейл залишаються відкритими.

Який мінімальний чек цікавий іноземним фондам?
Для венчурних фондів — від 1–2 млн доларів. Для стратегічних інвесторів і приватного капіталу — від 5–10 млн. Менші суми частіше закривають бізнес-ангели та сімейні офіси.

Чи обов’язково створювати іноземну холдингову компанію?
Не обов’язково, але часто зручно. Це спрощує майбутній продаж частки і захищає від деяких валютних обмежень.

Інвестиції з-за кордону у 2026 році — це реальний інструмент, а не абстракція. Умови складніші, ніж до війни, але ті, хто підходить системно, продовжують залучати капітал. Головне — готувати компанію не «під презентацію», а під реальну перевірку. Тоді розмова з інвестором перетворюється з продажу мрії на професійну домовленість.