Офіційна валюта Румунії — румунський лей (RON). Він поділяється на 100 бан і залишається єдиним законним платіжним засобом у країні, навіть після майже двох десятиліть членства в Європейському Союзі.

Сучасний лей з’явився після деномінації 2005 року, коли чотири нулі просто зникли з номіналів. Банкноти виготовлені з міцного полімеру, а курс до євро й долара тримається відносно стабільно, хоча інфляція в останні роки була однією з найвищих у ЄС.

Для мандрівників і бізнесменів це означає просте правило: готівку й карткові розрахунки варто планувати саме в леях, а євро чи долари обмінювати вже на місці або заздалегідь у банках.

Лев, що прийшов із голландських талерів

Назва «лей» буквально означає «лев». Вона бере початок від голландського левендаальдера — срібної монети з зображенням лева, яка в XVII–XVIII століттях активно ходила землями Валахії та Молдови. Місцеве населення почало називати будь-які великі срібні монети «леями», і коли в 1867 році Об’єднане князівство Волощини та Молдови запровадило власну валюту, назва закріпилася офіційно.

Перший лей дорівнював 5 грамам срібла 835-ї проби або 0,29032 грама золота. Румунія навіть увійшла до Латинського монетного союзу, де лей ходив нарівні з французьким франком. Золотий стандарт тримався до Першої світової війни, після чого країна пережила кілька болісних грошових реформ — у 1947 та 1952 роках. Кожна з них зрізала нулі й змінювала купівельну спроможність, але сама назва валюти ніколи не зникала.

Цей історичний шрам досі відчутний у свідомості старшого покоління румунів: багато хто пам’ятає часи, коли за пачку сигарет платили мільйонами старих лей. Саме тому деномінація 2005 року сприймалася не просто як технічна операція, а як повернення до «нормальних» грошей.

Як у 2005 році зникли чотири нулі

1 липня 2005 року Національний банк Румунії провів деномінацію: 10 000 старих лей (ROL) стали рівними 1 новому лею (RON). Старі банкноти й монети залишалися в обігу паралельно до кінця 2006 року, після чого їх можна було обміняти лише в банках.

Реформа вирішила одразу кілька проблем. По-перше, зникла психологічна «нульоманія» — люди перестали рахувати мільйонами. По-друге, нові банкноти одразу зробили полімерними, що різко знизило рівень підробок. По-третє, розміри купюр підігнали під європейські стандарти, щоб у майбутньому перехід на євро пройшов максимально гладко.

За моїм досвідом використання цього протягом місяця подорожей Румунією, саме полімерні банкноти найсильніше дивують українців: вони не рвуться, не бояться прання і мають приємну на дотик текстуру.

Банкноти й монети, які ви зустрінете сьогодні

У повсякденному обігу 2026 року перебувають такі номінали:

Дані курсів орієнтовні за середнім ринковим значенням липня 2026 року (джерело: Національний банк Румунії та Європейський центральний банк).

Монети представлені номіналами 1, 5, 10 і 50 бан. Монету в 1 бан майже не зустрінеш — вона існує радше для бухгалтерських розрахунків. Найчастіше в гаманці виявляються 10 і 50 бан.

Усі банкноти — полімерні. У них є прозорі вікна з голографічними елементами, водяні знаки, мікротекст і елементи, що світяться під ультрафіолетом. 20-леєва купюра з’явилася лише в листопаді 2021 року і стала першою, на якій зображена жінка — героїня Першої світової війни Екатеріна Теодоройу.

Чому Румунія досі не перейшла на євро

Румунія вступила до ЄС 1 січня 2007 року і formalно зобов’язалася запровадити євро. Проте критерії конвергенції — інфляція, дефіцит бюджету, державний борг і стабільність курсу — країна стабільно не виконує повністю вже понад п’ятнадцять років.

Станом на середину 2026 року жодна офіційна дата переходу не затверджена. Попередні цільові роки (2014, 2019, 2024, 2027) залишилися лише на папері. Висока інфляція (у 2025 році вона місцями сягала 8–9,9 %, а в січні 2026-го трималася на рівні 7–8,5 %) і хронічний бюджетний дефіцит понад 6 % ВВП роблять швидкий перехід малоймовірним.

При цьому Національний банк Румунії свідомо готує інфраструктуру: розміри банкнот уже відповідають євро, а полімерний матеріал сумісний із європейськими стандартами. Багато румунів у великих містах уже звикли дивитися на ціни в євро, але каси приймають лише леї.

Практичний гід для тих, хто їде в Румунію

Картки Visa і Mastercard працюють майже скрізь — від супермаркетів до таксі. Проте невеликі ринки, сільські магазини й деякі кафе в провінції все ще віддають перевагу готівці. Найкращий курс обміну традиційно дають банки та офіційні обмінні пункти в аеропортах (після прильоту варто порівняти кілька кас). Обмінники на вулицях часто пропонують гірший курс і можуть мати приховані комісії.

Гривню в Румунії майже ніде не приймають. Долари й євро обмінюють вільно, але курс для готівки завжди гірший, ніж міжбанківський. Якщо плануєте велику суму — краще відкрити мультивалютну картку або рахунок у леях через український банк-партнер.

У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли турист із Харкова обміняв 500 євро в приватному обміннику біля вокзалу в Брашові й втратив майже 4 % через «курс без комісії». Після цього він завжди користувався лише банкоматами великих банків (BCR, BRD, ING).

Чек-лист перед поїздкою

1. Перевірте, чи підтримує ваша картка розрахунки в RON без додаткової конвертації.
2. Завантажте додаток Національного банку Румунії або будь-який конвертер з офлайн-режимом.
3. Візьміть невелику суму в євро (100–150) на перші витрати в аеропорту.
4. Дізнайтеся актуальний курс НБУ й порівняйте його з курсом румунських банків.
5. Підготуйтеся до того, що в селах і на гірських курортах готівка потрібна обов’язково.

Після виконання цього списку більшість неприємних сюрпризів зникає.

Поширені помилки, яких краще уникати

• Спроба розрахуватися євро в маленькому магазині. Касир може відмовити або дати здачу за невигідним курсом.
• Обмін великих сум у небанківських точках без чека. У разі виявлення підробки повернути гроші майже неможливо.
• Ігнорування монет. 50 бан — це вже відчутна сума, а здача дріб’язком іноді стає проблемою.
• Впевненість, що «в ЄС всюди євро». У Румунії, Болгарії, Польщі, Угорщині та Швеції національні валюти досі панують.
• Зберігання старих банкнот ROL «на пам’ять». Вони вже не мають обігової вартості.

Кожна з цих помилок коштує або грошей, або нервів. Краще витратити п’ять хвилин на перевірку, ніж потім шукати банкомат опівночі.

Курс лея у 2026 році: що показують цифри

Станом на 25 липня 2026 року офіційний курс Національного банку України становив 9,7534 гривні за 1 лей. Євро коштувало приблизно 5,23–5,24 лея (за даними ЄЦБ). Долар США коливався біля позначки 4,58–4,59 лея.

За останній рік лей трохи послабився до долара (приблизно на 6–7 %), але відносно євро зберігав відносну стабільність. Національний банк Румунії проводить політику керованого плавання курсу й активно втручається, коли волатильність стає надмірною.

Для тих, хто планує тривале перебування, варто стежити не лише за номінальним курсом, а й за інфляцією. У 2025–2026 роках вона залишалася однією з найвищих у Європейському Союзі, що впливає на реальну купівельну спроможність лея всередині країни.

Питання, які найчастіше ставлять українці

Чи можна розраховуватися карткою всюди?
У великих містах і туристичних зонах — майже завжди. У селах і на стихійних ринках краще мати готівку.

Скільки леїв брати з собою на тиждень?
Для комфортного відпочинку в Бухаресті чи Брашові достатньо 1500–2000 лей на людину (приблизно 280–380 євро), якщо ви не плануєте дорогі ресторани й екскурсії щодня.

Чи приймають долари в готелях?
Іноді так, але курс буде значно гіршим. Краще обміняти заздалегідь.

Що робити з залишками леїв після поїздки?
Обміняти в банку до виїзду або залишити на наступний візит. В Україні курс на RON зазвичай менш вигідний.

Чи є ризик підробок?
Полімерні банкноти підробити важко. Основні ознаки справжності — прозоре вікно, рельєфний друк і зміна кольору при нахилі.

Коли варто звернутися до фахівця, а коли можна впоратися самому

Якщо ви їдете на тиждень-два як турист — самостійно все вирішується за один вечір підготовки. Якщо ж плануєте купівлю нерухомості, відкриття бізнесу чи переказ великих сум — краще проконсультуватися з валютним брокером або юристом, який працює з румунським законодавством. Податкові нюанси та правила декларування готівки при перетині кордону іноді виявляються несподіваними.

Для звичайних мандрівників достатньо знати одне: яка валюта в Румунії — румунський лей, і саме він вирішує всі питання на місці. З ним у гаманці та на картці країна відкривається без зайвих сюрпризів, а історія лева, що колись прийшов із голландських талерів, лише додає подорожі особливого колориту.