Ініціатива Ізраїлю та її наслідки

Ізраїльська ініціатива щодо визнання геноциду вірмен стала відповіддю на жорстку антиізраїльську риторику президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Проте спроба використати події 1915 року для тиску на Анкару зачепила інтереси Азербайджану. Для Баку Туреччина — найближчий союзник, а сам Азербайджан залишається стратегічним партнером Ізраїлю. Просуваючи резолюцію, ізраїльська влада поставила два напрями своєї зовнішньої політики у суперечність.

Рішення Ізраїлю розпочати процес визнання геноциду вірмен мало на меті чинити тиск на Ердогана у відповідь на його звинувачення у геноциді через війну в Газі. Однак ця ініціатива суперечила інтересам Азербайджану. 29 червня Міністерство закордонних справ Азербайджану жорстко засудило її та назвало політизацію подій 1915 року неприпустимою: «Подібні кроки слугують не примиренню, а подальшому поглибленню суперечностей і перешкоджають зусиллям щодо досягнення сталого миру в регіоні. Ми закликаємо уряд Ізраїлю переглянути ухвалене рішення».

Позиція Баку та єврейської громади

Окрім офіційного Баку, проти резолюції виступили представники єврейської громади Азербайджану та низка політиків і експертів в Ізраїлі. 30 червня головний рабин сефардської громади Баку Замір Ісаєв звернувся до депутатів ізраїльських партій ШАС і «Ягадут га-Тора». Він закликав враховувати можливі наслідки для відносин з Азербайджаном: «Азербайджан — один із найближчих і найвідданіших друзів Ізраїлю та є прикладом мусульманської країни, яка обирає шлях дружби й поваги до єврейського народу».

У результаті Ізраїль призупинив процес визнання геноциду вірмен, врахувавши позицію Баку. Країна опинилася перед вибором між символічним тиском на Ердогана та збереженням співпраці з Азербайджаном. Стратегічні інтереси переважили. Цей випадок показав тісний зв’язок турецько-азербайджанського союзу: рішення проти Анкари неминуче оцінюються в Баку.