Кирило Євгенович Шевченко очолював Національний банк України з 16 липня 2020-го до 6 жовтня 2022-го — рівно той відрізок, де країна пройшла ковідний шок, інфляційний сплеск і перші вісім місяців повномасштабної війни. Саме з цим прізвищем у пошуку люди шукають не «суху біографію банкіра», а відповідь на жорсткіше питання: хто тримав гривню, курс і касу банків, коли держава опинилася під ударом, і чому цей самий керівник за кілька тижнів опинився у Відні з підозрою НАБУ.

Народився 25 жовтня 1972 року в Тулі, виріс і вчився вже в Україні, починав ремонтником на шахті в тодішньому Стаханові. До Інститутської, 9, дійшов через державний Укргазбанк, а не через академічний трек монетарних економістів. Ця деталь багато що пояснює і в його рішеннях, і в конфлікті з Банковою: Шевченко мислив як кризовий управлінець балансу, а не як політичний підрядник бюджету.

Станом на 2026 рік він залишається фігурантом справи про заволодіння близько 206 млн грн Укргазбанку, перебуває в Австрії, куди українська сторона безуспішно просила його видати, а Вищий антикорупційний суд уже перейшов до розгляду обвинувачення по суті. Нижче — не панегірик і не вирок, а зібрана хроніка: кар’єра, механізм воєнних рішень регулятора, відставка, слідство і те, що в публічних розмовах про нього систематично плутають.

Шлях із тульського дитинства і луганської шахти

У вересні 1987-го п’ятнадцятирічний Шевченко став ремонтником на шахті імені Ілліча в Стаханові, нинішній Кадіївці. Два роки підземної зміни — не «колорит для інтерв’ю», а рання школа дефіциту: там, де помилка коштує не відсоткового пункту, а здоров’я. У 1994-му він закінчив Харківський державний економічний університет за спеціальністю «бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності». Пізніше додав магістерський диплом з екології в університеті імені Драгоманова — деталь, яка згодом неочікувано зійдеться з «зеленим» профілем Укргазбанку.

Банківський стаж почався того ж 1994 року в харківській філії Українського кредитного банку (нині А-Банк): сектор вкладів, кредитний відділ, виконання обов’язків начальника з залучення ресурсів. Короткий епізод у «Авалі» 1995-го — і далі одинадцять років у банку «Фінанси та Кредит», де він пройшов від начальника відділу нормативів до першого заступника голови правління. Це був класичний шлях банкіра 1990-х: нормативи, ліквідність, робота з пасивами в системі, яка ще вчилася жити без Держбанку СРСР.

У грудні 2006-го Шевченко очолив Державну іпотечну установу й пробув там до травня 2009-го. Іпотечний ринок тоді лише вчився дихати після буму, і ДІУ була інструментом держави, а не «звичайним банком». Кілька місяців 2009-го він радник прем’єрки Юлії Тимошенко, далі — перший заступник голови правління Укргазбанку, коротке володіння Терра Банком разом із Вадимом Копиловим (2010–2012) і продаж установи структурам, які ЗМІ пов’язували з оточенням сім’ї Януковича. З 2012-го по серпень 2014-го — радник голови правління Ощадбанку. Для початківця ця калейдоскопічність здається хаосом. Для людини з ринку вона читається інакше: Шевченко завжди тримався державного периметра фінансів, рідко виходячи в чистий приватний ритейл.

Одружений, виховує доньку. З відкритих декларацій часів призначення в НБУ відомо про київську квартиру площею понад 300 кв. м, придбану 2015-го, земельні ділянки в користуванні родини, катер і кілька авто. За 2019 рік на посаді голови правління Укргазбанку він задекларував зарплату близько 14,6 млн грн. Ці цифри не «викривають характер», але показують масштаб винагороди керівника великого державного банку напередодні стрибка в крісло голови регулятора.

«Зелений» Укргазбанк і тінь посередницьких договорів

У жовтні 2014-го Шевченко став першим заступником, невдовзі — виконувачем обов’язків, а 28 травня 2015-го Національний банк погодив його головою правління АБ «Укргазбанк». П’ять років на цій посаді — найдовший і найсуперечливіший відрізок біографії. З одного боку, банк нарощував активи: 82,2 млрд грн на кінець 2018-го, 119,1 млрд на кінець 2019-го, 142,7 млрд на початок 2021-го. Разом із IFC реалізували трирічний проєкт «зеленого банку». 2019-го Euromoney назвав установу найкращою в Центральній і Східній Європі за стійке фінансування. 2017-го разом з міністром екології Остапом Семераком презентували картку з біосировини — качанів кукурудзи та цукрової тростини виробництва Giesecke & Devrient, яка мала розкладатися за два роки.

З іншого боку, саме цей період ліг в основу кримінальної справи, яку НАБУ вело з 20 лютого 2019 року — тобто ще до призначення Шевченка головою НБУ. За версією слідства, з листопада 2014-го до березня 2020-го посадовці банку збудували схему виведення коштів під виглядом оплати «посередницьких» послуг: понад тисячу перерахувань на адресу 52 псевдопосередників, шкода — близько 206 млн грн. Банк нібито платив фізособам і компаніям за те, що великі клієнти й держструктури розміщували в нього кошти. Шевченко вину не визнає і називає провадження політичним. Обидві лінії — «еко-банк року» і «посередники» — існують в одному часі. Ігнорувати одну з них означає читати біографію навпіл.

У березні 2020-го наглядова рада переобрала його головою правління ще на п’ять років. Через чотири місяці ця кадрова інерція обірветься стрибком на Інститутську. Для досвідченого читача тут уже видно розвилку: держава поставила на банкіра з репутацією антикризового господарника, знаючи (принаймні формально — розслідування вже йшло) про ризики в минулому. Президент і парламент призначили його, не дочекавшись крапки в справі Укргазбанку. Це рішення потім стане аргументом і для захисту («якщо б був очевидний злочин, навіщо було ставити головою НБУ?»), і для обвинувачення («посада не дає індульгенції»).

332 голоси: як банкіра поставили керувати емісійним центром

15 липня 2020-го Володимир Зеленський вніс кандидатуру Шевченка до Верховної Ради. 16 липня за постанову № 799-IX проголосували 332 депутати. Попередник Яків Смолій пішов, прямо вказавши на політичний тиск. Виконувачка обов’язків Катерина Рожкова тримала операційну безперервність. Ринок чекав, чи новий голова збереже інфляційне таргетування й незалежність, чи «підімкне друкарський верстат» під програми уряду.

У першому виступі в Раді Шевченко заявив, що підтримує курс на макрофінансову стабільність. Для початківця варто розшифрувати, що це взагалі означає. Голова НБУ не «керує банками як директор». Він очолює колегіальний орган, який встановлює облікову ставку, правила валютного ринку, вимоги до капіталу й ліквідності, а також — у кризі — режим роботи всієї системи. Помилка тут б’є по зарплатах, депозитах і імпорті ліків, а не лише по «звіті для МВФ».

Перші місяці пройшли в ковідній логіці. Регулятор використовував нетрадиційні інструменти підтримки ліквідності й кредитування, а 2021-го почав їх згортати, коли економіка відіграла дно. 1 квітня 2021-го запровадили норматив NSFR — вимогу до стабільного довгострокового фондування, щоб банки менше жили «на коротких грошах». 16 квітня стартувала співпраця з IFC щодо зеленого фінансування вже на рівні всієї системи, не одного банку. Інституційна стратегія НБУ до 2025 року ставила акцент на зростання й цифровізацію.

Інфляція 2021-го стала іспитом. Пік у вересні — 11%, у грудні вже 10%, тренд розвернувся вниз, поки багато країн ще гасили ціновий шок після пандемії. Міжнародні резерви в серпні сягнули тодішнього рекорду; рік регулятор закінчив із додатним сальдо валютних інтервенцій 2,4 млрд дол. США, резервами близько 31 млрд дол. і прибутком 77,5 млрд грн. Для людини, яка дивиться лише новинний заголовок, це «гарна статистика». Для того, хто читає баланс центробанку, це ще й наслідок відмови знижувати ставку під політичне замовлення дешевих кредитів.

24 лютого: фіксований курс, каса і ставка як броня

Ранок повномасштабного вторгнення застав систему з уже готовим, хоч і жорстким, протоколом. 24 лютого 2022 року правління ухвалило постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Офіційний курс зафіксували на рівні того дня — 29,25 грн за долар. Зняття готівки з рахунку обмежили 100 тис. грн на добу (зарплати й соціальні виплати — окремо). Валютний ринок фактично заморозили, крім продажу валюти клієнтами. Кросбордерні платежі поставили під мораторій, із винятками для мобілізаційних і урядових потреб. Банкам дали бланкове рефінансування без ліміту суми на строк до року з можливістю продовження.

Фіксований курс у перші тижні війни — не «перемога над ринком», а протишокова шина: він гасить паніку, цінує час і дає Міністерству фінансів хоч якусь передбачуваність імпорту критичних товарів.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли навіть досвідчені економісти плутали бланкове рефінансування з «друкуванням грошей на дірку бюджету». Різниця принципова. Рефінансування — це короткострокова ліквідність банкам під забезпечення, щоб банкомат у Чернігові чи Дніпрі не став порожнім. Емісія під дефіцит бюджету — це пряме фінансування держави, яке розганяє інфляцію й підриває довіру до гривні. Шевченко публічно опирався другому варіанту, і саме ця лінія, за оцінками частини аналітиків і Харківської правозахисної групи, стала політичним конфліктом, а не лише професійною суперечкою.

2 червня 2022-го облікову ставку підняли з 10% до 25% — кроку, який у мирний час виглядав би брутальним. У воєнний він мав сенс як сигнал: гривня не буде дешевою іграшкою для дефіциту. 21 липня офіційний курс скоригували на 25%, до 36,5686 грн/дол. Сам Шевченко тоді пояснював: фіксація на 29,25 на старті допомогла системі вистояти, але далі потрібна була нова рівновага, щоб не випалювати резерви. Резерви вдалося втримати понад 25 млрд дол. Регулятор домовився з іноземними центробанками про обмін готівкової гривні біженців — згодом НБУ разом із Національним банком Польщі отримає відзнаку Currency Manager премії Central Banking Awards 2023. Саму установу за роботу 2022 року назвуть Central Bank of the Year: нагорода покриває період, більшу частину якого правління очолював саме Шевченко, а з жовтня — вже Андрій Пишний.

Для вкладника «з вулиці» ці рішення означали прості речі: картка спрацювала, банкомат видав гривню, зарплата прийшла, навіть якщо відділення в прифронтовому місті працювало до сирени. Для корпоративного казначея — валютні ліміти, черга на купівлю долара, окремі правила імпорту. Для уряду — постійна спокуса попросити «ще ліквідності». Напруга між Інститутською і Банковою росла не через характер однієї людини, а через різне розуміння ціни стабільності.

Два роки цифр: що змінилось у грошах країни

Щоб не розчинити хроніку в оцінках, варто зібрати ключові рішення в одній площині. Таблиця нижче — не рейтинг «успіх/провал», а карта інструментів, якими регулятор відповідав на різні шоки.

Джерело даних: офіційні повідомлення Національного банку України (bank.gov.ua) та тексти постанов правління; підсумки голосувань Верховної Ради.

Порівняння з сусідами по кріслу прояснює іншу річ. Смолій пішов 2020-го, теж говорячи про тиск. Шевченко протримався два кризові роки й пішов із тією ж риторикою плюс медичним формулюванням. Пишний, який заступив у жовтні 2022-го, працює вже в іншій політичній конфігурації: програма з МВФ розширилася, валютний режим поступово лібералізували, а міжнародна підтримка стала системнішою. Це не «кращий-гірший». Це різні фази війни й різні апетити влади до незалежності центробанку.

4 жовтня: заява про здоров’я, яка не закрила питань

4 жовтня 2022-го Шевченко подав президентові заяву про відставку. Формулювання було стриманим: причини, пов’язані зі здоров’ям, які «більше не можна ігнорувати». 6 жовтня Рада звільнила його 263 голосами. Того ж дня НАБУ і САП повідомили про підозру — не «за НБУ», а за епізод Укргазбанку 2014–2020 років. Такий збіг дат неможливо не помітити. Він не доводить змови сам по собі, але задає рамку, в якій кожна сторона потім читає факти на свою користь.

Підозру вручили в день голосування за звільнення. Для слідства це «нарешті дозріла справа». Для захисту — демонстрація, що відставка була не медичною, а політичною угодою, яка зірвалася.

Сам банкір пізніше говорив про два роки тиску, який посилився на фініші. У публічному полі звучали кілька конкретних точок тертя: небажання НБУ знижувати облікову ставку під дешеві кредити, згортання довгого рефінансування, відхилення кандидатур до правління Ощадбанку, конфлікт із першою заступницею Катериною Рожковою, якої повноваження звузили до технічних, і претензії влади щодо того, що з п’яти антикризових траншів Stand-By від МВФ Україна отримала лише один. Жодна з цих ліній окремо не «скидає» голову центробанку. У сумі вони роблять крісло неможливим без капітуляції інституції.

«Від перших днів на посаді мені довелося діяти передусім як антикризовому менеджеру, і я виконав свою місію, забезпечивши безперебійну роботу фінансової системи» — так Шевченко описував каденцію в офіційному повідомленні про відставку на сайті НБУ.

24 жовтня бюро оголосило його в розшук: слідчі казали, що місцеперебування невідоме, підозрюваний ігнорує виклики. 25 жовтня він відповів, що стоїть на консульському обліку в країні ЄС, повідомив координати правоохоронцям і просив відеодопит. 6 листопада, як згодом з’ясувалося в суді, подав в Австрії заяву про політичний притулок. 8 грудня ВАКС заочно обрав тримання під вартою. Журналісти знайшли його у Відні. Медичне формулювання відставки після цього вже нікого не переконувало — незалежно від того, чи справді були проблеми зі здоров’ям.

206 мільйонів і Відень: як читати справу без ярликів

Обвинувачення, яке 28 лютого 2025-го НАБУ і САП скерували до ВАКС, стосується восьми осіб. Кваліфікація — статті 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем), 255 (створення злочинної організації), 209 (легалізація майна) і 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу, з різними ролями для різних фігурантів. У серпні 2023-го Шевченку оновили підозру: вже не лише епізод «посередників», а керівництво злочинною організацією. Серед інших фігурантів ЗМІ називали колишнього заступника голови правління банку, який у 2016–2019 роках був заступником міністра юстиції, керівників підрозділів і кількох «партнерів»-посередників.

За місяцями розбору ухвал ВАКС видно типову розвилку великих економічних справ. Слідство малює ієрархію: голова правління нібито організував і прикривав потік комісій. Захист відповідає: договори були, банк зростав, шкоду не доведено як умисну розтрату, а строки й заочний формат — зручний спосіб судити людину, якої немає в залі. 9 червня 2023-го слідча суддя дала дозвіл на спеціальне досудове розслідування in absentia. Підготовче провадження в суді тягнулося з 2025-го; 30 квітня 2026-го його закрили, 1 травня колегія перейшла до розгляду по суті.

Австрійська гілка живе за іншою логікою. У лютому 2024-го Der Standard повідомив: суди Австрії відхилили запит про екстрадицію. У липні 2025-го директор НАБУ пояснив відмову Віденського земельного суду з кримінальних справ війною в Україні — тобто ризиками для особи в країні, де триває збройний конфлікт, а не «виправданням по суті». Паралельно австрійська прокуратура з економічних і корупційних злочинів (WKStA) відкривала власні епізоди щодо розтрати й відмивання. Це не «вирок Європи проти України» і не «індульгенція». Це колізія двох юрисдикцій: Київ хоче тіла підсудного, Відень не віддає.

Харківська правозахисна група в лютому 2023-го публічно вказала на ознаки політичного переслідування: слідство існувало ще 2019-го, але підозра матеріалізувалася в день відставки людини, яка відмовлялася фінансувати бюджет емісією. Аргумент сильний як політичний. Як юридичний він не скасовує потреби довести кожен епізод 206 мільйонів. Презумпція невинуватості тут не фігура мови: вирок по суті станом на серпень 2026-го не ухвалено, розгляд триває без підсудного в залі.

Для початківця практична рамка така. Є три різні пакети фактів, і їх не можна звалювати в одну купу. Перший — робота голови НБУ у 2020–2022 роках (курс, ставка, постанова № 18). Другий — епізод Укргазбанку 2014–2020 років, який слідство вважає злочином. Третій — конфлікт із Офісом Президента щодо незалежності регулятора. Можна бути ефективним антикризовим головою НБУ і водночас мати питання по попередньому банку. Можна бути жертвою тиску і водночас фігурантом справи, яку суд має розібрати по документах, а не по телеграм-каналах.

Що люди плутають, коли говорять про ексголову

Публічна розмова про Кирила Шевченка рідко тримається фактів. Нижче — помилки, які повторюються в коментарях, ефірах і навіть у ділових чатах. Кожна з них здається «очевидною», поки не подивитися в дату й норму.

• Плутати відставку голови НБУ зі справою Укргазбанку як одну подію. Юридично це різні сюжети. Відставку голосував парламент. Підозру підписували детективи. Збіг дня — політичний факт, не автоматичний доказ ані вини, ані змови.
• Називати фіксований курс «друкуванням гривні». Фіксація 29,25 — це якір очікувань і заборона ринку шукати панічну ціну. Друк грошей під бюджет — інша операція. Шевченко як раз опирався другому.
• Вважати, що нагорода Central Bank of the Year «відбілює» справу банку. Премія 2023 року оцінила роботу інституції в рік війни. Вона не є вироком і не є алібі щодо 2014–2020 років.
• Писати, що «Австрія визнала його невинуватим». Відмова в екстрадиції — про процедуру, війну й притулок, не про склад злочину за українським кодексом.
• Зводити всю біографію до шахти або до Відня. Шахта пояснює стиль. Відень пояснює фінал каденції. Між ними — 26 років банківської кар’єри, без яких незрозумілі ні ставка 25%, ні конфлікт з Ощадбанком.

Окремо стоїть спокуса порівняти його зі Смолієм як «ще одного, кого з’їла Банкова». Паралель частково працює: обидва говорили про тиск на незалежність. Різниця в тому, що Смолій пішов без кримінальної підозри наступного дня, а Шевченко — із уже давнім, але раптово «дозрілим» епізодом держбанку. Хто тут причина, а хто привід — питання до суду й до архіву листування Офісу, а не до заголовка.

Питання, які реально вбивають у пошук

Де зараз Кирило Шевченко і чи повернеться він?

Публічно він фіксувався у Відні, стоїть на консульському обліку, просив політичний притулок. Станом на 2026 рік до України не повернувся, у засіданнях ВАКС особисто не бере участі, справа йде в спеціальному порядку. Повернення можливе або добровільно, або в разі зміни позиції Австрії щодо видачі. Жодного публічного графіка «я прилечу тоді-то» немає.

За що саме його підозрюють — за НБУ чи за Укргазбанк?

За Укргазбанк. Слідство не інкримінує «провал монетарної політики» чи «не той курс». Йдеться про схему комісій посередникам у 2014–2020 роках на близько 206 млн грн і, після оновлення підозри, про створення злочинної організації. Період головування в НБУ важливий як політичний контекст, не як диспозиція статті.

Чому Австрія не видала його Україні?

Віденський суд відмовив, серед озвучених причин — війна в Україні. Шевченко заявив про політичне переслідування. Це не закриває українську справу: ВАКС може розглянути її заочно. Це закриває (поки що) фізичну екстрадицію.

Хто замінив його в Національному банку?

Андрій Пишний. Кадрова зміна не скасувала воєнні рамки постанови № 18, але поступово змінила валютний режим і комунікацію з урядом. Якщо шукаєте «що сталося з гривнею після Шевченка» — дивіться не прізвище, а динаміку резервів, облікової ставки й правил купівлі валюти з кінця 2022-го.

Чи можна вважати його роботу в НБУ успішною, якщо є справа?

Можна оцінювати два контури окремо, і це чесніше, ніж один ярлик. Воєнний контур: система платежів вистояла, курс зафіксували, ставку підняли, резерви не обнулили. Банківський контур 2014–2020: суд ще не сказав останнього слова. Змішувати їх зручно в політичній полеміці й шкідливо, якщо вам потрібна точність.

Чек-лист і межа, де вже потрібен юрист, а не стаття

Якщо читаєте матеріали про ексголову, щоб сформувати власну думку, а не щоб «поставити лайк стороні», пройдіться списком. Він навмисно нудний: нудні речі якраз і відсікають фейк.

1. Відділіть три дати: призначення 16.07.2020, постанова № 18 від 24.02.2022, відставка й підозра 04–06.10.2022. Якщо в тексті їх змішано в одне речення без пауз — перед вами публіцистика, не хроніка.
2. Перевірте, чи автор відрізняє облікову ставку, емісію під бюджет і рефінансування банків. Плутанина тут — маркер некомпетентності.
3. Подивіться, чи згадано, що розслідування Укргазбанку відкрите ще в лютому 2019-го, до НБУ. Без цієї деталі історія «раптом знайшли злочин» виглядає інакше, ніж вона є.
4. Не плутайте відмову в екстрадиції з виправданням. Австрійський суд не встановлював, чи були 206 млн розтратою.
5. Шукайте первинку: постанови на сайті НБУ, ухвали ВАКС, офіційні заяви САП. Переказ телеграм-каналу — не джерело.
6. Пам’ятайте статус на 2026 рік: розгляд по суті розпочато, вироку немає, підсудний за кордоном.

Самостійно варто розібратися, якщо вам потрібен робочий контекст: як працював воєнний НБУ, чому курс стрибнув з 29,25 до 36,57, чим ставка 25% відрізняється від «дорогого кредиту в відділенні». Цього достатньо вчителю економіки, журналісту на дедлайні, підприємцю, який згадує ліміти зняття готівки в перші тижні війни.

До адвоката, фахівця з міжнародної видачі чи аналітика судової практики ВАКС є сенс іти в трьох випадках: ви цитуєте справу в юрдокументі, оцінюєте ризики пов’язаних осіб, або будуєте аргумент «політична справа / не політична» для аудиторії, яка перевіряє кожне посилання.

Кар’єра Кирила Шевченка в Національному банку вмістилася у два роки й два місяці, але розтягнулася на всю фінансову пам’ять країни початку 2020-х: від ковідного рефінансування до банкомата під сиреною. Далі текст писатиме вже не біограф, а колегія ВАКС — і саме тому зараз важливіше тримати факти розкладеними по полицях, ніж ставити останню печатку на прізвищі людини, якої немає в залі.