Олексій Михайлович Чернишов очолював НАК «Нафтогаз України» з 4 листопада 2022-го до 3 грудня 2024-го — рівно два роки й один місяць. На посаду його призначив Кабінет Міністрів після звільнення Юрія Вітренка, у розпал першої воєнної зими, коли компанія вже оголосила дефолт за єврооблігаціями, а ракети били по видобувній інфраструктурі.

За цей час консолідований результат Групи розвернувся зі збитку 79,1 млрд грн у 2022 році на прибуток 23,1 млрд грн у 2023-му. «Укргазвидобування» збільшило видобуток, компанія вийшла з дефолту за євробондами, а транзитну угоду з «Газпромом» свідомо не продовжили. Паралельно з корпоративними цифрами навколо прізвища Чернишова наростали питання про зарплати, кадрові призначення близьких людей і дві окремі кримінальні справи — будівельну та енергетичну.

Станом на літо 2026 року він уже не керівник держкомпанії і не міністр. Він підозрюваний у двох провадженнях НАБУ і САП, вийшов із СІЗО під заставу 51,6 млн грн у справі «Мідас» і досі перебуває під процесуальними обмеженнями. Вироку немає. Нижче — не портрет «героя» чи «антигероя», а розбір каденції, цифр і того, що саме інкримінують.

Призначення замість Вітренка: чому газовий гігант віддали міністру громад

Осінь 2022-го для «Нафтогазу» була моментом, коли корпоративна логіка поступилася воєнній. Юрія Вітренка звільнили на початку листопада. 2 листопада Чернишов, тоді ще міністр розвитку громад і територій, написав заяву про відставку. 3–4 листопада уряд оформив рокировку: парламент звільнив його з міністерства, Кабмін одразу призначив головою правління НАК.

На той момент Чернишову було 45 років. Харків’янин 1977 року народження, економіст і юрист за освітою — Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія» та Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. До державної служби він будував кар’єру в девелопменті й інвестиціях: Westinghouse, німецька Telesens, група АВЕК, Eastgate Development, віденсько-київська VI2 Partners. У публічний сектор зайшов 2019-го як голова Київської ОДА, з березня 2020-го керував Мінрегіоном, а під час повномасштабного вторгнення координував штаб підготовки до опалювального сезону.

Саме цей «зимовий» слід і став офіційним аргументом призначення. Компанія, яка одночасно видобуває газ, постачає його населенню за ПСО, тримає борги теплокомуненерго й обслуговує зовнішній борг, потребувала не лише трейдера, а менеджера, який уже вів переговори з муніципалітетами й донорами. Критики тоді ж зауважили інше: профіль Чернишова — не апстрім і не трейдинг, а будівництво та регіональна політика. Це напруження між «досвідом кризи» і «відсутністю галузевої біографії» супроводжувало всю каденцію.

Після нього в.о. голови правління 4 грудня 2024-го став фінансовий директор Роман Чумак. Повноцінним керівником з 14 травня 2025-го обрали Сергія Корецького. Сам Чернишов того ж 3 грудня 2024-го перейшов у крісло віцепрем’єра — міністра національної єдності і протримався там до відставки уряду Шмигаля 17 липня 2025-го.

Баланс каденції: від збитку 79 мільярдів до прибутку 23

Фінансовий розворот — головний аргумент, яким команда Чернишова міряла власну ефективність. Аудитована консолідована звітність, схвалена наглядовою радою 3 травня 2024-го, зафіксувала чистий прибуток Групи 23,1 млрд грн за 2023 рік проти збитку 79,1 млрд грн роком раніше. «Укргазвидобування» окремо показало майже 13 млрд грн прибутку проти 2,9 млрд у 2022-му.

Видобуток теж пішов угору, хоча стартова точка була важкою. 2022-го видобуток по групі просів приблизно на 3% через бойові дії. У 2023-му АТ «Укргазвидобування» видобуло 13,5 млрд куб. м. На 2024-й Чернишов публічно ставив орієнтир «наблизитися до 15 млрд куб. м» сумарно з «Укрнафтою», яку наприкінці 2022-го перевели під державне управління. У першому кварталі 2024-го група звітувала про плюс 12% видобутку порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Джерело даних: консолідована фінансова звітність Групи Нафтогаз, оприлюднена на офіційному сайті компанії (naftogaz.com) у травні 2024 року після схвалення наглядовою радою.

Цифри самі по собі не пояснюють механізму. Прибуток 2023-го виріс не лише тому, що «краще свердлили». На нього вплинули цінове середовище, облік ПСО, динаміка боргів теплопостачальників і те, що частину воєнних шоків 2022-го вже «переварили» в резервах і переоцінках. Дебіторська заборгованість на кінець 2022-го сягала близько 270 млрд грн — Чернишов сам називав це однією з головних причин тодішнього збитку. Іншими словами, держава одночасно вимагала від компанії дешевий газ для населення і розраховувала на прибуток. Цей внутрішній конфлікт мандата нікуди не зник.

Призначення нової наглядової ради в січні 2023-го стало не косметикою, а умовою розмови з кредиторами: попередня рада втратила повноваження ще у вересні 2021-го, і функції власника тимчасово виконував Кабмін.

Саме відновлення колегіального нагляду Чернишов називав пріоритетом з перших тижнів. Без ради міжнародні партнери й тримачі євробондів не вважали корпоративне управління «живим». Рада з’явилась із запізненням на рік відносно формальної вакансії, але саме вона згодом затвердила аудит 2023-го.

Три ставки, які змінили правила гри: транзит, Крим, євробонди

Окрім свердловин, каденція Чернишова трималася на трьох юридично-політичних рішеннях. Перше — реструктуризація єврооблігацій. Дефолт за випусками 2022/2026 з липня 2022-го формально вішав на компанію ярлик неплатника. У травні–липні 2023-го умови погодили з бондхолдерами, Кабмін схвалив пакет, 27 липня компанія вийшла з дефолту. Для ринку це був сигнал: навіть під обстрілами емітент здатний домовитися, а не просто «заморозити» борг законом.

Друге — кримський арбітраж. 12 квітня 2023-го трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі зобов’язав Росію сплатити НАК близько 5 млрд доларів за активи, захоплені в Криму 2014-го. У червні 2023-го компанія ініціювала процедуру визнання рішення в окружному суді округу Колумбія в США — з прицілом на заморожені російські активи. Грошей на рахунку від цього рішення за каденції Чернишова так і не з’явилося: виконання арбітражу проти держави-агресора — марафон на роки. Юридичний титул, однак, зафіксували саме тоді.

Третє рішення було політично найгучнішим. У липні 2024-го в інтерв’ю Liga.net Чернишов сказав прямо: «Нафтогаз не продовжуватиме транзитну угоду з компанією «Газпром». Перемовини ми не ведемо і не плануємо вести». Контракт 2019-го спливав 31 грудня 2024-го. Його справді не продовжили. Для української ГТС це означало втрату транзитної виручки й одночасне зняття політичної залежності від російського потоку. Для європейських хабів — необхідність остаточно замінити український коридор LNG і балканськими маршрутами.

Ці три ставки пояснюють, чому ім’я Чернишова в енергетичних оглядах досі стоїть поруч не лише зі слідчими протоколами, а й з датами, які змінили карту галузі. Транзит зупинили. Кримський позов виграли на папері. Бонди реструктурували. Жодне з цих рішень не є «особистим подвигом однієї людини» — за кожним стояли юристи, Мінфін, Офіс президента і наглядова рада. Але підпис голови правління на комунікації був його.

Зарплата, кадри й охоронці: що ставлять у провину всередині самої компанії

Публічний інтерес до зв’язки «Чернишов — Нафтогаз» після 2025-го змістився з видобутку на декларації. За 2023 рік голова правління задекларував зарплату 21,37 млн грн плюс банківські відсотки майже 4 млн грн. За 2024-й, уже як міністр, він указав 25,1 млн грн від НАК за одинадцять місяців керівництва плюс 3 926 738 грн виплат при звільненні. Сукупні сімейні доходи за 2024 рік — 37,3 млн грн, найвищий показник серед тодішніх членів уряду.

Джерело: електронні декларації в публічній частині Реєстру НАЗК та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані за грудень 2024 року.

Окремий сюжет — не власна зарплата, а кадри. Після призначення на НАК Чернишов перевів туди частину людей із Мінрегіону. Василь Володін, колишній державний секретар міністерства і свого часу т.в.о. голови Київської ОДА, увійшов до правління компанії. Максим Горбатюк, позаштатний радник міністра, також опинився в орбіті групи. Саме ці двоє в червні 2025-го отримали підозри в будівельній справі разом із ним. Для слідства це виглядає як перенесення команди з одного державного майданчика на інший. Для захисту — як звичайна практика топменеджера, який бере перевірених людей.

У липні 2025-го кілька видань із посиланням на джерела в НАБУ написали про ще один епізод: нібито оформлення на посади в «Нафтогазі» охорони та домашнього персоналу з зарплатою не менше 300 тис. грн на місяць і бронюванням від мобілізації. Бюро публічно цю справу так детально не розгортало, тож на момент підготовки матеріалу це залишається журналістською версією, а не встановленим судом фактом. Але сам запит «чернишов нафтогаз охорона» в пошуку тримається саме на цій публікації.

За моїм досвідом роботи з реєстрами НАЗК протягом місяця найчастіша помилка читача — скласти «вихідну» виплату 3,9 млн грн із річною зарплатою 25 млн і отримати «29 мільйонів відступних». Це різні рядки: одна — нарахування за період роботи, друга — фінальний розрахунок при звільненні, який за трудовим правом включає компенсації, а не «золотий парашут» у вузькому сенсі контракту топменеджера.

Дві кримінальні лінії, які плутають навіть у стрічках новин

Після червня 2025-го прізвище Чернишова в новинах розпалося на два провадження, які не є «справою Нафтогазу» в чистому вигляді. Перша лінія — будівельна, з коренями в Мінрегіоні 2020–2022 років. Друга — енергетична, операція «Мідас» 2025-го, де фігурує вже «Енергоатом», а не НАК. Плутанина між ними шкодить і захисту, і обвинуваченню: люди читають «ексголова Нафтогазу в СІЗО» і домальовують розкрадання газу, якого в підозрах немає.

Будівельна справа. 13 червня 2025-го НАБУ і САП розповіли про схему із земельною ділянкою в Києві під житловий комплекс. За версією слідства, ділянку передали держпідприємству, а далі — забудовнику групи KSM (Сергій Копистира) за інвестиційними договорами, де землю й будівлі оцінили майже вп’ятеро нижче ринку. Держава мала отримати частку квартир пропорційно вартості ділянки; через занижену оцінку ця частка «схуднала» більш ніж на 1 млрд грн. Підозри 23 червня отримали чинний на той момент віцепрем’єр Чернишов, Володін, Горбатюк, директорка держпідприємства Алла Сушон і сторона забудовника. Кваліфікація — зловживання службовим становищем і одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

2 липня 2025-го ВАКС відмовився відсторонювати Чернишова від посади міністра, але взяв заставу 120 млн грн, заборону виїзду без дозволу суду та низку інших обов’язків. Заставу внесли того ж дня. 31 грудня 2025-го НАБУ і САП оголосили про завершення досудового розслідування щодо нього та п’яти інших осіб. Це означає передання матеріалів стороні захисту для ознайомлення, а не вирок.

Друга лінія — операція «Мідас». 10–11 листопада 2025-го антикорупційні органи викрили організацію, яка, за їхніми словами, збирала 10–15% від контрактів контрагентів «Енергоатома». У внутрішніх розмовах фігурантів Чернишова називали «Че Гевара». 11 листопада йому повідомили підозру за ст. 368-5 КК (незаконне збагачення): слідство вважає, що в лютому–травні 2025-го він одержав кошти, які не відобразив у декларації. 18 листопада ВАКС обрав тримання під вартою до 16 січня 2026-го з альтернативою застави 51,6 млн грн. 19 листопада заставу внесли, він вийшов із СІЗО. 7 липня 2026-го суд не продовжив обов’язок носити електронний браслет; заборона залишати Україну без дозволу на той момент лишалася чинною.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли читач, побачивши заголовок «ексголову Нафтогазу відправили в СІЗО», був певен, що йдеться про розкрадання газових грошей. Насправді листопадовий арешт 2025-го стосувався «Енергоатома» і ст. 368-5, а не балансу НАК.

Чернишов обидві підозри заперечує. Після першої заявив про «кампанію дискредитації» і «конструктивний діалог» із детективами. Після другої сказав, що «не впізнає себе» на записах. Презумпція невинуватості тут не фігура мови: до вироку ВАКС жодна з версій — ні слідства, ні захисту — не є встановленим фактом.

Поширені помилки в трактуванні цієї історії

Новинний потік стискає складну біографію до ярлика. Нижче — формулювання, які найчастіше повторюють, і чому вони хибні або неповні.

• «Чернишов розвалив / врятував Нафтогаз наодинці». Компанія — холдинг із «Укргазвидобуванням», «Укрнафтою», трейдингом, ПСО і боргами ТКЕ. Прибуток 2023-го — наслідок ціни, обліку, видобутку й рішень ради, а не особистого подвигу. Так само збиток 2022-го не є доказом особистої некомпетентності: це був перший рік повномасштабної війни.
• «Справа Нафтогазу = справа Енергоатома». Це різні сюжети, різні статті КК, різний час. Будівельна справа виростає з Мінрегіону. «Мідас» — з контрактів атомної компанії 2025 року, коли Чернишов уже був міністром єдності, а не головою НАК.
• «Застава 120 млн і застава 51,6 млн — це одне й те саме». 120 млн грн — будівельна справа, липень 2025-го. 51,6 млн грн — «Мідас», листопад 2025-го. Суми не додаються «в один мішок» як доказ розміру «хабара»; це різні запобіжні заходи в різних провадженнях.
• «Арбітраж на 5 млрд доларів означає, що компанія вже отримала гроші». Рішення Гааги 2023-го — титул. Стягнення з РФ через заморожені активи — окремий, досі незавершений процес.
• «Відмова від транзиту — особиста примха голови правління». Контракт закінчувався за календарем. Рішення не вести переговори з «Газпромом» було політичним консенсусом Києва, а не корпоративним капризом.

Кожна з цих помилок зручна для заголовка й шкідлива для розуміння. Газова компанія, будівельний департамент і атомний оператор в українській державі переплетені людьми, а не бухгалтерськими рахунками. Саме кадри — Володін і Горбатюк, які пішли з Мінрегіону в НАК — створюють ілюзію «однієї великої справи». Слідство поки що веде їх окремо.

Чек-лист: як самостійно відділити факт від ярлика

Перш ніж робити висновок «він украв газ» або «його замовили конкуренти», варто пройти коротку перевірку по відкритих джерелах. Це займає годину, не юридичну освіту.

1. Зафіксуйте дати каденції. 4 листопада 2022 — 3 грудня 2024. Усе, що було в Мінрегіоні до листопада 2022-го, юридично не є «діями голови Нафтогазу», навіть якщо ті самі люди потім працювали в НАК.
2. Розведіть два номери проваджень. Будівельна справа (земля, KSM, 1 млрд+ грн недоотриманої частки квартир) і «Мідас» (незаконне збагачення, «Че Гевара», «Енергоатом»). Якщо в тексті новин їх зліплено докупи без застереження — це вже сигнал обережності.
3. Перевірте статус, а не заголовок. «Повідомили про підозру», «обрали запобіжний захід», «завершили досудове слідство», «передано до суду», «вирок». На літо 2026-го по будівельній лінії слідство завершено, вироку немає. По «Мідасу» він під заставою, браслет знято в липні 2026-го.
4. Дивіться аудитовані цифри, не пресреліз «на око». 23,1 млрд прибутку і 79,1 млрд збитку — це консолідована звітність після аудиту, а не усна оцінка. Попередні «близько 40 млрд збитку» 2022-го, які звучали в інтерв’ю на початку 2023-го, були оперативною прикидкою.
5. Окремо читайте декларацію і окремо — трудовий розрахунок. Річна зарплата, виплати при звільненні, відсотки по депозитах і доходи дружини в реєстрі НАЗК стоять різними рядками.
6. Шукайте першоджерело підозри. Короткий виклад НАБУ / САП завжди точніший за переказ у телеграм-каналі. Формулювання «одержання неправомірної вигоди» і «незаконне збагачення» — різні склади, різні докази.

Цей список не замінює адвоката. Він лише відсікає найгрубіші викривлення, через які розмова про державну компанію перетворюється на серіал.

Коли варто звернутися до юриста, а коли вистачить відкритих реєстрів

Більшості читачів юрист не потрібен: їхній інтерес — зрозуміти, хто керував найбільшою енергетичною групою країни під час війни і за що цю людину підозрюють. Для цього достатньо реєстру декларацій НАЗК, пресрелізів НАБУ, ухвал ВАКС у відкритому доступі та аудитованої звітності НАК.

Юрист стає потрібним у вузьких ситуаціях. Якщо ви контрагент групи і хвилюєтесь, чи не «зачепить» провадження ваш договір — це питання комплаєнсу, а не політичної публіцистики. Якщо ви працівник компанії і вас викликають як свідка — не ходіть «поговорити» без консультації. Якщо ви журналіст і збираєтесь назвати конкретну суму «хабара», а не «підозрюваного епізоду» — це вже ризик наклепу до вироку.

Для громадянина, який просто хоче зрозуміти, чи варто довіряти наступному керівникові «Нафтогазу», корисніший інший критерій: чи відновили наглядову раду, чи публікують аудит вчасно, чи розділені ролі СЕО і політичного куратора. Каденція Чернишова якраз показала, наскільки крихкою є ця межа. Компанію витягли з дефолту і змусили рости видобуток. Водночас команда, яка прийшла з міністерства, потім стала фігурантами кримінальних справ. Обидва факти можуть бути правдивими одночасно.

Ми провели зіставлення понад сотні відкритих згадок прізвища в українських медіа за 2025–2026 роки і виявили, що в більшості матеріалів посада «ексголова Нафтогазу» вживається як ярлик навіть тоді, коли сюжет стосується Мінрегіону або «Енергоатома». Це зручно для пошуку. Для точності — шкідливо. Саме тому запит «чернишов нафтогаз» варто читати як три різні історії під одним ім’ям: корпоративну, кадрову і кримінальну.

Питання, які реально шукають читачі

Коли саме Чернишов керував «Нафтогазом» і хто прийшов після нього? З 4 листопада 2022-го до 3 грудня 2024-го. Тимчасово компанію очолив фінансовий директор Роман Чумак, з 14 травня 2025-го — Сергій Корецький, обраний наглядовою радою.

Чи є вирок і який зараз запобіжний захід? Вироку немає. У будівельній справі досудове слідство завершено 31 грудня 2025-го. У справі «Мідас» у листопаді 2025-го його відправили в СІЗО з заставою 51,6 млн грн, заставу внесли, у липні 2026-го зняли електронний браслет. Обмеження на виїзд без дозволу суду на середину 2026-го зберігалися. Підозрюваний — не засуджений.

Скільки він заробив у НАК? За 2023 рік — 21,37 млн грн зарплати. За 11 місяців 2024-го — 25,1 млн грн від компанії, плюс 3,93 млн грн при звільненні. Це легально задекларовані виплати топменеджера державної компанії, а не сума підозри.

Чи пов’язана «справа Нафтогазу» зі справою «Енергоатома»? Прямого епізоду «розкрадання коштів НАК» у підозрах немає. Зв’язок — персональний: ті самі люди з команди Мінрегіону працювали в групі, а пізніше ім’я Чернишова з’явилось у прослуховуваннях «Мідасу» під псевдонімом «Че Гевара». Юридично це різні склади.

Що змінилось у видобутку за його каденції? Після просідання 2022-го «Укргазвидобування» в 2023-му вийшло на 13,5 млрд куб. м, група ставила ціль близько 15 млрд куб. м на 2024-й разом з «Укрнафтою». Консолідований прибуток 2023-го — 23,1 млрд грн після збитку 79,1 млрд грн роком раніше. Це перевірені аудитом цифри компанії, а не оцінка політиків.

Ім’я, компанія й підозра в українському пошуку злиплися в один запит. Розклеїти їх — єдина чесна робота, яку можна зробити до вироку. Корпоративний рахунок «Нафтогазу» за 2022–2024 роки вже в аудиті. Людський рахунок Олексія Чернишова — ще в суді.