Ізраїльська ініціатива щодо визнання подій 1915 року як геноциду вірмен стала відповіддю на жорстку антиізраїльську риторику президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Проте цей крок зачепив інтереси Азербайджану, для якого Туреччина є найближчим союзником, а сам Азербайджан — стратегічним партнером Ізраїлю. Таким чином два напрями ізраїльської зовнішньої політики опинилися у суперечності.

Реакція Баку та єврейської громади

29 червня Міністерство закордонних справ Азербайджану жорстко засудило ініціативу та назвало політизацію подій 1915 року неприпустимою. У заяві наголошено: «Подібні кроки слугують не примиренню, а подальшому поглибленню суперечностей і перешкоджають зусиллям щодо досягнення сталого миру в регіоні. Ми закликаємо уряд Ізраїлю переглянути ухвалене рішення».

30 червня головний рабин сефардської громади Баку Замір Ісаєв звернувся до депутатів ізраїльських партій ШАС і «Ягадут га-Тора». Він закликав враховувати наслідки для відносин з Азербайджаном: «Азербайджан — один із найближчих і найвідданіших друзів Ізраїлю та є прикладом мусульманської країни, яка протягом багатьох років обирає шлях дружби й поваги до єврейського народу». До заклику приєдналися інші лідери єврейських громад Азербайджану.

Результат та висновки

За неофіційною інформацією, Ізраїль призупинив процес визнання. Країна опинилася перед вибором між символічним тиском на Ердогана та збереженням практичного співробітництва з Азербайджаном. Стратегічні інтереси переважили. Цей випадок показав тісний взаємозв’язок турецько-азербайджанського союзу: рішення проти Анкари неминуче оцінюються в Баку й можуть мати наслідки далеко за межами двосторонніх відносин.